On the nature of daylight (UA). Про світло дня

Глава 19

— Вона зрадила мені! — Драко вдарив кулаками по стінах кабінок, вицвіла зелена фарба потріскалася й прилипла до його рук.

Міртл пливла на відстані кількох футів, нервово ширяючи вгору та вниз. Вона відлетіла вбік, обертаючи одну зі своїх косичок навколо пальця.

— Я думала, що вона не твоя дівчина.

Драко накинувся на неї.

— Вона ні. Я блять покінчив із цією сучкою, — прогарчав він. Холодна корозія проникала глибоко в нього. У Драко в очах все пливло. Він відчув, що кров ось-ось роз'їсть шкіру. Йому хотілося блювати. Він не міг викинути з голови образ того довбаного лайна, Зрадника крові на його дівчинці.

— Але... була? — тихо запитала Міртл.

— Ти що, не слухаєш?! Або ти не тільки мертва, а ще й глуха?! — Він люто глянув на неї, сірі очі стріляли кинджалами в її засклені очі. — Як я міг коли-небудь любити таку брудну довбану бруднокровку, як вона?!

Вона кліпала своїми скляними очима за своєю дурною блятською оправою, обличчя пом'якшало від розчарування.

— Бруднокровка? — ахнула вона. — Ти... ти її любиш?

Він вдарив кулаком у стінку кабінки, дерево тріснуло й розкололося. Гарячий біль пронизав його руку. Бля.

Він не міг дихати. Це відбувалося знову. Його груди щось стискало, серце билося занадто швидко. М'язи скорочувалися і не хотіли розслаблятися, боляче стискаючись. Він не міг перестати бачити, як Візлі нахиляється все ближче і ближче і ближче.

Потім його замінив красунчик МакЛагген. Ґрейнджер у своїй гарній рожевій сукні, демонструючи свої цицьки та чортові руки Маклаггена на них. Чорт забирай! Він знову вдарив кулаком у зламане дерево й відчув, як воно впилося в його шкіру. Його серце билося так сильно, що мало розірватися.

— Я не... — він знову вдарив по зруйнованому дереву. — Люблю... — і знову. — ЇЇ!

Драко впав на підлогу, задихаючись, не в силах більше триматися. Міртл підійшла трохи ближче, але трималася на відстані. Він вперся руками в холодну кам'яну підлогу, руки тремтіли, він намагався втягнути повітря у розбиті груди.

— На хуй її. — Його голос зірвався. — На хуй її.

Міртл влаштувала своє примарне тіло біля нього.