On the nature of daylight (UA). Про світло дня

Глава 22

Глибокий біль вдарив у заглиблення голови Драко. Він спробував застогнати, але його рот і горло були настільки сухими, що він не міг це викликати ні звуку. Він перевернувся, намагаючись трохи полегшити біль, але земля була твердою. Він був не в ліжку, це точно. Бля, де він був?

Він відкрив очі, намагаючись зосередитися на навколишньому світі, але швидко закрив їх від яскравості. Денне світло проникало у вікна й заповнило всю кімнату. Цього разу він застогнав і успішно підвівся. Його долоні вперлися в підлогу, вона була... мокра. Він відкрив одне око і побачив плитку. Вода. Ванна кімната? Він був у ванній?

Повільно він зміг підвестися й озирнутися довкола примруженими очима. Ванна префектів... Бля, як він сюди потрапив? Минула ніч... він не пам'ятав багато чого з минулої ночі. Спалахи та фрази почали повертатися до нього, коли він намагався сісти.

Жбурляння стільців... Блейз кричить на нього... «Що, в біса, ти робиш? Зберись, Драко!»

Більше стукання. Він притулився до стіни.

«Чому ти п'єш?»

Грейнджер. Грейнджер була там. Ой... лайно.

Він міг згадати її поруч із собою. Вона продовжувала говорити, розпитувати. Вона завжди задавала питання. Єдиний раз, коли він міг змусити її замовкнути, це коли...

«Драко, стоп...»

«Дай мені доторкнутися.»

«Ні. Відпусти мене.»

О, Боже...

Йому стало погано. Що він робив минулої ночі? Що він зробив із Ґрейнджер? Він не міг нічого пригадати. Він пам'ятав, як був на ній і чув, як вона скиглить під ним, не її звичайне благальне скигління, а болісне. Страшенний холод пройшов йому до кісток. Раніше він робив жахливі речі, але ніколи не думав, що буде...

«Я не збираюся тебе залишати.»

«Все добре.»

Дякую, блять... спогади були туманними, але вона була там, роздратована, але з нею все було добре. Він не... дякую, блять. Він не хотів завдати їй болю. Але її тут не було і він був один. Що трапилось?

Він подивився на себе. Його одяг був ще вологим. Хтось помістив його у ванну вчора ввечері, бо басейн поруч із ним був ще повний. Той же хтось розстебнув сорочку. Він дивився на свої груди та живіт, але вони все ще горіли, все ще прикриваючи його руку. Він був занадто п'яний, щоб зробити це сам, чи не так? Він проковтнув щось кисле і повільно підняв рукав.