On the nature of daylight (UA). Про світло дня

Глава 6

Повернення до школи означало для Герміони повернення суперечливих думок. Більшу частину канікул вона провела, намагаючись розібратися у своїх почуттях і думках, але нічого не досягла до ночі перед тим, як вони мали повернутися до Гоґвортсу. Спогад про це все ще посилав іскри всередині неї; деякі нервові, деякі приємні, але всі пекучі.

Вона усамітнилася в купе Гоґвортс-Експресу й уткнулася обличчям у книгу, відмовляючись підняти очі, коли почула шум надворі, на випадок, якщо вона помітить його погляд. Або ще гірше, якби він був там і взагалі не подивився на неї. Їхня ніч закінчилася на дивній ноті, і вона не була точно впевнена, що між ними. Єдиною втіхою було те, що Малфой, здавалося, так само, як і вона, прагнув переконатися, що ніхто не дізнається про те, що вони зробили, щоб принаймні їй не довелося хвилюватися, що він розповість усім своїм товаришам. Сподіваюся.

Вона була рада знову побачити Гаррі та Джіні, коли вони повернулися. Лаванда практично напала на Рона, щойно він ступив у вітальню, а Джіні сумно посміхнулася Герміоні, перш ніж піти посидіти з Діном. Вона подумала спитати Джіні, чому вона виглядає так сумно, сидячи поруч зі своїм хлопцем, коли її увагу привернуло ім'я Малфоя.

Теорія Гаррі, що Драко Малфой став смертежером, здавалося, зводила його з розуму. Вони трохи посперечалися на цю тему, Герміона ретельно підбирала слова про нього та сподівалася, що Гаррі не помітив, як запалали її щоки, коли він згадав вечір Слагхорна.

— Я б хотів знати, куди він пішов після цього, — насупився Гаррі й трохи підняв окуляри. — Якщо він над чимось працює, я б хотів знати, де він це ховає.

Герміона нервово ворухнулася на своєму сидінні. Вона точно знала, куди він пішов після того, як він розмовляв зі Снейпом, і хоча це могло трохи відрадити запал Гаррі, вона стримала язик за зубами. Гаррі ніколи не має дізнатися. Він ненавидів Малфоя так само сильно, як і Рон, я якщо дізнається про відносини Герміони і Драко в купі зі своєю теорією, то Гаррі подумає, що Герміона збожеволіла.

— Герміоно, що таке? — запитав Гаррі, нахилившись уперед. — Ти виглядаєш так, наче побачила... ну не привида, але щось.

— Нічого, — швидко сказала вона. — Нічого. Гаррі, я б дуже хотіла, щоб ти подумав про те, що тобі всі говорять. Я не думаю, що Малфой...

— Слухай, я знаю, що почув, — твердо сказав Гаррі. — Ви можете подумати, що це божевілля, але минулого року всі вважали мене божевільним, і я мав рацію щодо цього...