On the nature of daylight (UA). Про світло дня

Глава 16

— ...цілком безвідповідально. Ваші оцінки впали так сильно, що ви ризикуєте не продовжити вивчання цього предмету наступного року, містере Малфой.

Професор Бабблінг лаяла Малфоя після Стародавніх рун. Герміона знала, що підслуховувати було неправильно, але просто не могла втриматися. Останнім часом у Малфою було трохи краще. Вона кілька разів бачила його у Великій залі, сидячи з Креббом і Ґойлом, і хоча його тарілка ніколи не була такою повною, як у них, тепер на ній принаймні була їжа. Темні кола під очима все ще були, але посвітліли до рожевого відтінку замість фіолетових синців, якими вони були раніше.

Він усе ще не поправляв зачіску, але Герміону це не дуже бентежило. Біле, розпатлане волосся, виглядало сексуально. Вона закрила свій зошит і поклала його в сумку поруч із півдюжиною книжок, які вона вже запхала туди.

— Я вже поговорила з професором Снейпом про вашу успішність, і він погоджується, що якщо ви пропустите ще одне завдання, у вас немає іншого виходу, окрім як не атестувати вас. Ви розумієте, що це означає? Ви не здасте НОЧІ по стародавніх рунах. — Професор Бабблінг вела далі. Малфой стояв там із роздратованим і нудьгуючим поглядом, дивлячись на стіну повз голову Бабблінг. — Ви завжди були одним із моїх найкращих учнів. Якщо щось трапилося, Малфою, я б хотіла про це дізнатися... — замовкла вона, сподіваючись, що він підхопить.

— Так, щось відбувається.

Герміона підвела голову й напружила слух. Він збирався насправді відкритися? Розкаже комусь, що з ним коїться? Він знав, що вона тут і слухає? Він таємно хотів, щоб вона знала, але не міг змусити себе сказати їй це в обличчя?

— Це заняття до біса нудне.

Ох. Нічого нового.

— Містер Малфой...

— Насправді вся ця школа — це жарт, — продовжував він, голосом злобно перерізуючи прогрес, якого він досягав. — Кого хвилює якесь старе різьблення? Це не те, що мені потрібна кар'єра в цій жалюгідній предметі. Давайте не атестуйте мене, подивиться, чи це мене хвилює.

Професор Бабблінг виглядала ображеною. Вона мала рацію, Малфой завжди був кращим у класі, починаючи з третього курсу, коли вони вивчати цю дисципліну. Він завжди був привітним з Бабблінг і проявляв інтерес до дискусій у класі. Він навіть сперечався з Герміоною про кілька найскладніших перекладів і фактично не відставав від неї в знаннях, єдиний у класі, хто міг з нею сперечатися. Вона знала, що їхній професорці, мабуть, важко чути, як один із її найкращих студентів так каже про її предмет.