Вечір, 13 грудня
А: Покидьо... Самозакоханий кретин...
Х: Може досить вже, а то ти тими дротиками стіну до сусідньої квартири проб'єш.
А: Ну а що мені робити. Егор кинув мене одразу як підписав контракт з новим клубом, пояснивши це тим, що він тепер зірка а я.. а я ніхто. Напевно вже знайшов собі якусь куклу в тому Динамо.
Х: Ну я розумію твою образу, але мені він ніколи не подобався, хоч він і футболіст.
А: Образу? Та я не навиджу того покидька, хай горить в пеклі. Це через нього я тепер роботу знайти не можу. Пішла б навчатись на звичайного журналіста, то вже б давно роботу знайшла. Але ж " І ди на спотртивного, я буду грати а ти брати в мене інтерв'ю" Тфу на нього!
Х: А я тебе попереджала...
А: Знаю знаю, але ж я дійсно любила його - я з сумом сіла на диван та закрила обличя руками. Христя це помітила і одразу сіла до мене.
Х: Ну Ань, досить сумувати через того клоуна. Мені боляче дивитися на тебе таку.
У відповід я просто обійняла дівчину.
Х: Слухай, може розважимося якось?
А: Наприклад?
Х: Ковзанка!!!
А: Ні ні ні, і іще раз ні. Ти ж знаєш що я не вмію кататися.
Х: Ну я навчу тебе. Будь ласочка, ну пішли.
А: Ну не знаю...
Х: Благаю!
А: Лааадно, пішли.
Х: Ураа!!! Я побігла одягатися
Я такаж пішла одягатися, через 20 хвилин ми вже були готові
(Мій образ)
Х: Аняяя, давай швидше.
А: Та почекай, зараз шапку надягну і можемо їхати.
ВИ ЧИТАЄТЕ
В+А=?
FanfictionКреативна та весела дівчина хоче повернути собі хлопця. Але щось пішло не так... І це "не так" буде дуже веселим , та з пригодами, ну і звичайно, новим коханням