Частина 5

151 9 1
                                    

На дворі 17 грудня. Наближаються новорічні свята...

Вставати ще було рано, тож я ніжилась в ліжку, до поки в мою кімнату з криками не ввірвалась Христя.

Х: Ти знаєш хто мені написав??? Знаєш??

А: Поняття не маю, хахах. Хто?

Х: Він, ти розумієш, він!

А: Та хто "він"?

Х: Саша. Тей якого  ми на ковзанці зустріли.

А: Ооо. Ми доречі з ним кожен день бачимось. Хаха.

Христя подивилась на мене зкорчивши обличчя.

Х: Ну і шо... Візьмеш мене з собою на роботу.

А: Ти зараз серьйозно?

Х: А шо не видно. Ну візьми - дівчина стала на коліна перед ліжком та почала просити.

А: Та добре добре, встань.

Х: Божее, я так тебе люблю.

А: Я тебе теж. Доречі тобі на роботу не треба?

Х: В мене сьогодні вихідний.

А: Нуу, добре. Тоді йди одягайся зустрінемось на кухні.

Х: Ок.

А: І доречі, за таксі платиш ти.

Х: Еее, чого це?

А: Послуга за послугу.

Х: От лисиця хитра. Ну добре

Всі пішли одягатися:

Мій образ на сьогодні

Йой! Нажаль, це зображення не відповідає нашим правилам. Щоб продовжити публікацію, будь ласка, видаліть його або завантажте інше.

Мій образ на сьогодні

Мій образ на сьогодні

Йой! Нажаль, це зображення не відповідає нашим правилам. Щоб продовжити публікацію, будь ласка, видаліть його або завантажте інше.

Образ Христі.

Після ми попили кави та одразу поїхали на тренувальну базу. В Христі аж очі горіли, мене так це радувало. Я і не думала що моя робота принесе їй стільки емоцій. Ну або ці емоції були від того що вона скоро пабачить людину яка їй подбається.

Ми нарешті приїхали. До початку тренування залишалося ще 10 хвилин, то ж ми з Христею та Андрієм пішли випити кави. Доречі Андрій та Христя добре поладили.

Ми спокійно сиділи та розмовляли про своє, до поки на кухню не зайшли два хлопця, акі напевно йдуть тільки комплектом. А саме Владислав та Саша.

С: Ооо, привіт дівчата.

Андрій посміхнувся та помахав йому рукою.

С: І Андрій.

В: Всім привіт.

А: Привіт.

Христя з Сашою одразу почали говорити про щось своє не зважаючи ні на кого, ніби знайомі вже кілька років. А потім взагалі пішли та майданчик. Андрій теж пішов, і в результаті ми з Владом залишилися вдвох. Він декілька хвилин просто мовчав, але потім заговорив.

В: Як справи?

А: Ніби добре, а в тебе?

В: Також. Вже чекаєш новий рік?

А: Ні. Не люблюце св'ято...

В: Ну вибач...

А: Все добре.

В: Що з тобою було вчора?

А: ?

В: На вулиці.

А: Ааа, та нічого. Інколи буває. Забудь.

В: Впевнена?

А: Так - я взяла його за руку яка лежала на столі, цим самим показавши щоб він не хвилювався.

А: Нам вже час на тренування.

В: Так ходімо, засиділись трохи. - хлопець посміхнувся.

Тренування почалось. Сьогодні воно було вже на вулиці. Христя сиділа на трибуні та спостерігала, я знімала сторіси, та виконувала свою роботу.

Згодом тренування закінчилося. І Христя знову кудись зникла. Але потім на телефон прийшло повідомлення.

"Христя: Я з Сашею поїхала гуляти. Буду пізно. Цьом"

А: Хахах. Охі ж Христя.

Я зібралася та пішла на вулицю чекати таксі. Вже було темно та похолодало.

В: Підвезти?

А: Ой. Злякав. Ти так не підкрадайся  так більше, а то я не нароком можу вдарити тебе, хаха.

В: Хаха, буду знати. Так тебе підвезти?

А: Знаєш... Не відмовлюсь.

Хлопець посміхнувся, та відкрив мені двері машини

Всю дорого ми шуткували та говорил про що попало. І ось ми вже приїхали. Я збиралася виходити. Як раптом він взяв мене за руку зупиняючи...


Автор* А ось і частина. Як думаєте, що сама хоче Влад від Ані?

Бажаю всі терпіння .Без світла та води, зато без русні!

Люблю вас, мої читачі)))




В+А=?Where stories live. Discover now