Космос, таке цікаве і загадкове місце, таке красиве і нескінченне...
Нам невідомо що знаходиться там у чорній безодні вкритій різноманітними блискітками, що ми називаємо "зорі"
Чи існує життя на інших планетах? Чи зможемо ми розуміни інших створінь...
°Через 2 дні. Стефані прокинулась і виконала всі ранкові справи. Поснідала і вдягла спортивні сірі штани, білий топ, кросівки і джинсовку.
Йой! Нажаль, це зображення не відповідає нашим правилам. Щоб продовжити публікацію, будь ласка, видаліть його або завантажте інше.
Спустилася в гараж, і разом зі своїм напарником поїхала до школи.
**** ☆Pov: Стефанія☆
Ми з друзями сиділи самі на базі і грали у відео гру, поки автоботи перевіряли сигнал невідомої кібертронської капсули, яка нещодавно впала на поверхню Землі. Пройшло хвилин 10 і з нами зв'язався Оптимус. Ми чули все, що відбувалося в наших друзів. І от вони з новачком вийшли з порталу. Білий робот з червоними та синіми деталями, уважно розглядав базу.
Йой! Нажаль, це зображення не відповідає нашим правилам. Щоб продовжити публікацію, будь ласка, видаліть його або завантажте інше.
Міко одразу побігла на зустріч незнайомцю, а Стефанія разом з хлопцями піднялися на сусідню платформу без огородження.
☆Кінець pov : Стефанія☆
Міко: привіт! Я Міко! А ти Димовик правильно? Любиш важкий рок? Скільки в тебе бластерів?... *дівчинка хотіла ще щось запитати, але їй не дали договорити*
Дим: то це ці мізерні організми ми маємо захищати? *зверхньо запитав бот*
Діти: що?!
Дим: та ви ж такі крихітні, що з вас взяти?)...
Сімон і Арсі: слухай, ти!...
Стеф: Ні, ні! Чекайте! Нехай продовжує.
*новачок почав підходити до Стеф, дивлячись зверху вниз, а Брідж в свою чергу, підійшла до краю платформи*
