Стеф: і мені) Слухай, не підскажеш якесь кафе? Я буквально вчора переїхала, тому нічого тут не знаю.
Дж: поїхали зі мною, я якраз зібрався перекусити.
Стеф: о, супер)
*Стефані зі своїм новим другом приїхали на місце, і припаркуючи мотоцикли зайшли у кафе. Замовили картоплю фрі, нагітси та сік. Поки чекали своє замовлення завели розмову*
Дж: то, чому ти переїхала у Джаспер ''сіті''?
Стеф: вирішила, що хочу жити сама у маленькому місті. В Нью-Йорку звичайно гарно, але ця постійна метушня, не для мене.
Дж: *здивовано* і батьки тебе відпустили?
Стеф: мої батьки загинули в автокатастрофі коли мені було 14.
◇(день аварії)◇
Батьки Стефані їхали ходому, після роботи. Нічого не передвіщувало біди, як раптом, на перехресті, в машину на великій швидкості врізався тягач. Почала лунати сирена поліції, а згодом швидкої. Як виявилося у величезної машини заклинило гальма. Батьки загинули по дорозі до лікарні.
Дж: пробач...співчуваю тобі.
Стеф: дякую...
Дж: ти жила у родичів?
Стеф: так, мене забрала тітка. І от, вона придбала мені будинок і я переїхала.
Дж: зрозуміло. Я взагалі живу з мамою, ми завжди були у двох, а мого батька я навіть не знаю.
Стеф: ого...
Оф: ваше замовлення)
Стеф і Джек одночасно: дякую.
Дж: давай змінимо тему. У тебе незвичайне ім'я, я ніколи не чув такого, звідки ти?
Стеф: я з України)
Дж: ого, маєш хобі?
Стеф: я винахідниця, люблю створювати щось незвичайне. А ти?)
Дж: рятую світ з друзями)
Стеф: *здивовано* від чого?
Дж: *зрозумів, що сказав зайве*
Стеф: Дарбі! *кликала хлопця вже третій раз*
Дж: *перелякано* що?
Стеф: ти чого застиг?
Дж: задумався...
Стеф: яяясно, то від чого рятуєте?
Дж: від нудьги)
Стеф: хаха~ зрозуміло. До речі, ти зможеш врятувати мене від нудьги, якщо покажеш де можна поганяти)
ВИ ЧИТАЄТЕ
Автоботи (Прайм)
خيال (فانتازيا)Космос, таке цікаве і загадкове місце, таке красиве і нескінченне... Нам невідомо що знаходиться там у чорній безодні вкритій різноманітними блискітками, що ми називаємо "зорі" Чи існує життя на інших планетах? Чи зможемо ми розуміни інших створінь...
