Дзвіночок тихо сповістив працівників квіткової крамниці про нових клієнтів. Мінхо, який консультував жінку похилого віку, яка вибирала квіти для своєї онуки, зиркнув на вхід, помітивши знайомі обличчя. Цього разу Хьонджин заплів своє довге чорне волосся у невеликий хвостик, а замість звичного спортивного стилю на ньому були світлі рвані джинси, що щільно прилягали до його тіла, і легка сорочка молочного кольору.
Незмінним залишалося лише одне. Його рука впевнено стискала руку, як завжди, мега зніяковілого Синміна, який, побачивши квіти, відразу розслабився. Очі Міна раптом засяяли і він раптом почав розглядати чи не кожну квіточку, захоплено відкривши рота. Хьонджин хмикнув, спостерігаючи за ним.
- Вибирай. Які квіти хочеш бачити у букеті? - запитав Хван, а Синмін здивовано підняв брови.
- Що? Ти...? - Кім тицьнув пальцем у квіти.
- Так. Я куплю тобі будь-який букет, який захочеш. - посміхнувся Джин.
- Що, правда?
Щасливий Синмін нагадував радісне цуценя, яке побачило свого господаря. Бракувало тільки висунутого язика і хвостика, що виляв. Хван потріпав його волосся і кивнув, мовляв, правда. Синмін ляснув у долоні і взявся з ще більшим інтересом розглядати квіти.
- Вирішив порадувати свого коханого? - запитав Мінхо, який якраз звільнився.
- Ага. Синмін останнім часом сумний ходить. - відповів Хенджін. - Ледве склав іспит з мистецтва. У нього жахливий викладач. У цього викладача ніхто з першого разу не здав. Він вимотав Мін-і. Тому я вирішив, що трохи радості йому не завадить.
- Теж правильно. - погодився Хо і закотив очі. - У мене он Джисон теж мучиться. Цей довбаний квартальний звіт мало не ночами пише. Начальник - шматок лайна.
Хьонджин засміявся, спостерігаючи за Синміном, що все ще вибирав квіти.
- Може й мені квітів йому взяти...? - задумливо простягнув Мінхо.
- Візьми. - сказав Хван. - Упевнений, він буде радий.
- Ти правий. Потрібно буде подумати над цим. - кивнув Лі і подивився на Міна. - Вибрали вже що братимете?
- Мін-і! Ти вже вибрав? — спитав Хонджин і Синмін повернувся до нього.
- Вибрав. – усміхнувся Кім. – Я хочу польові квіти. Ромашки та волошки.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Дім на самоті
FanfictionДоля зводить разом в одному багатоквартирному будинку тринадцять осіб. Хтось із них іноземець, хтось корінний кореєць; хтось у стосунках між собою, а хтось знайомиться лише під час переїзду; хтось уже працює, а хтось ще студент. Не всі вони знай...
