Губи вже боліли, повітря не вистачало, але вони продовжували цілуватися, періодично перериваючись, щоб трохи вдихнути повітря. Субін і Йонджун стояли на сходовому прольоті між третім і четвертим поверхами і мучили губи один одного пристрасними поцілунками. Останнім часом найчастіше вони перетиналися саме тут.
Бомгю постійно був удома і поспіхом писав курсову, іноді просячи допомоги у свого хлопця, а Кай щось вічно вишукував в інтернеті вже тиждень, розмовляючи по телефону з Гьонхі. Саме тому поки що їхнім місцем зустрічі був під'їзд та сходовий майданчик. Романтичненько.
Вкотре відірвавшись один від одного, вони подивилися в очі навпроти. Однією рукою Субін обіймав струнку і на перший погляд тендітну талію Джуна, а другою торкався обличчя, ніжно погладжуючи щоки. У його руках Йонджун відчував себе в безпеці. Він завжди був тим, хто захищає. Він захищав та оберігав свого брата. Але саме із Субіном він був тим, кого оберігають. І це... Так хвилююче.
- Давай розходитися? – тихо спитав Йон.
- Чому? - так само тихо відповів Бін.
- Я сказав Бомгю, що вийду на хвилинку. Раптом він піде шукати мене і побачить нас?
- І що? - підняв брови Су.
- Ти його викладач. Я ще не казав йому, я не знаю, як він це сприйме. – пояснив Йонджун.
- Коли ти йому скажеш? - зітхнув Субін.
- Я скажу. Але потрібен час.
- Гаразд, ти маєш рацію. Треба закруглятися. - погодився Бін, але, всупереч своїм словам, вкотре цмокнув його в пухкі губи. - Я казав, що твої губи дуже м'які?
- Казав. Лише п'ятсот разів. - зніяковів Йон, викликавши в Субіна тихий сміх, і легенько штовхнув його в плече, намагаючись вирватися з його обіймів. - Йди вже.
- Ауч. Ти майже вбив мене. – широко посміхнувся Субін.
- Бовдур... - пробурмотів Джун, але усмішка все одно виникла на його обличчі.
Йонджун одразу попрямував до себе, як і Субін. На обличчі останнього з'являлася надмірна радість, яку не можна було приховати як би він не намагався. Кай, що сидів перед телевізором, єхидно зиркнув на старшого і, дочекавшись, коли Чхве плюхнеться на диван поруч із ним, несподівано спитав.
- Де був так довго, хьон?
- Як де? На роботі. - незворушно відповів той.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Дім на самоті
FanficДоля зводить разом в одному багатоквартирному будинку тринадцять осіб. Хтось із них іноземець, хтось корінний кореєць; хтось у стосунках між собою, а хтось знайомиться лише під час переїзду; хтось уже працює, а хтось ще студент. Не всі вони знай...
