Мандрівники у часі

10 розділ

– Чому ти не викупив рабів і не відпустив на волю? – запитав у Боривітра Олекса, коли Хвостів залишився позаду. – У тебе мало грошей?

– Чесно кажучи, так. Вони у мене для того, щоб переселяти сюди людей, вільних людей, які хотітимуть тут жити, а не підуть додому, де їх знову зловлять.

– А чому не заборонити їм повертатися та залишити з нами?

– Бо тоді вони все одно будуть рабами. Навіщо їм захищати цю землю?

– А Каранда буде нам допомагати?

– Він навчить когось з хлопців гончарству, а восени може повернутися додому, в степ.

– Люди бувають рабами не до смерті?

– Полонених заведено через певний час відпускати. Але багато хто тут потім лишається й живе вільною людиною.

– А може ті люди теж якісь ремісники?

– Хтозна, – стенув плечима юнак, – гарних ремісників рідко зустрінеш серед рабів. Зазвичай, це зібрані на полюдді або ті хто має борги.

– Що таке полюддя?

– Полюддя це збір данини, тобто, податків з підкорених земель. Та що цінного може дати якесь глухе містечко? Якби там були майстри, що виготовляють красиву зброю, тонкі тканини чи гарний посуд та продають заїжджим купцям, то вони б мали чим відкупитися. Дуже цінуються мед та віск, та мало його, бо дістати нелегко, тому князь забирає людей, – з сумом промовив Боривітер. – І якщо ніхто не змінив цього навіть за тисячу років, то що можу зробити я, шістнадцятирічний хлопець з шаблею та десятком воїнів? Державі потрібні гроші, багато грошей.

– Треба цих людей навчати! Вони будуть гарними майстрами, продаватимуть товари та зароблять багато грошей! – з запалом вигукнув Олекса. – Треба сказати про це князю.

– Ти гарно вчився в школі? – з докором запитав юнак і помітивши як той опустив від сорому голову і собі відвернувся, щоб ніхто не бачив його обличчя. – Люди народжуються вільними, але залишаються ними тільки коли докладають зусиль.

Далі пливли мовчки, навіть Квітослава не просила Юрка грати на сопілці.

До місця дісталися коли почало смеркатися. Недалеко від річки, на узвишші стояло два будинки. Біля одного з них сидів дідок і щось майстрував. Помітивши човни він підвівся та неквапно пішов до них.