Спосiб, у який працює свiт, - недосконалий.
Джефф Джонсон абсолютно не чекав вiд того дня нiчого доброго. 3 березня 2010 року Федеральне бюро розслiдувань США вирiшило згорнути свiй найбiльший та найамбiтнiший проект модернiзацii програмного забезпечення. Передбачалося, що вiн дозволить не допустити надалi подiй на кшталт терактiв 11 вересня, але його спiткав один iз найграндiознiших провалiв усiх часiв. ФБР намагалось удосконалити свою комп'ютерну систему вже бiльш нiж десять рокiв, i ця спроба, схоже, вчергове зазнавала краху. Знову. І цього разу вона була дiтищем Джонсона.
Джефф прийшов у Бюро лише за сiм мiсяцiв до того, пiддавшись на пропозицiю нового керiвника iнформацiйноi служби Чеда Фулгема, з яким вiн ранiше працював у банку Lehman Brothers. Джонсон став заступником начальника управлiння iнформацiйних технологiй та отримав кабiнет на верхньому поверсi будiвлi Едгара Гувера - штаб-квартири ФБР у центрi Вашингтона. То був чудовий, просторий кабiнет. З нього навiть вiдкривався вид на монумент Вашингтона. Джефф тодi й подумати не мiг, що бiльшу частину двох наступних рокiв проведе в бетонному пiдвалi, у тiснiй кiмнатцi без вiкон, намагаючись виправити те, що всi вважали невиправним.
Джефф та його бос вирiшили визнати свою поразку i згорнути розробку програми, яка вже забрала близько десяти рокiв i коштувала сотнi мiльйонiв доларiв. На той момент було бiльше сенсу зробити проект внутрiшньою справою iнформацiйного вiддiлу й займатися ним далi самотужки. «Це було непросте рiшення, - каже вiн. - Проте роботу слiд було зробити, i то зробити добре».
Проект являв собою довгоочiкувану комп'ютерну систему, що мала ввести ФБР у сучасну еру. Рiч у тiм, що у 2010 роцi - в еру Фейсбуку, Твiтеру, Amazon та Google - ФБР усе ще складало бiльшу частину своiх звiтiв на паперi. Прийнята на той час у Бюро система називалась «Автоматизована пiдтримка слiдчих справ» i працювала на величезних ЕОМ, що були останнiм словом технiки ще в далекi вiсiмдесятi. Багато спецiальних агентiв до них навiть не пiдходили. Надто вже громiздкою й повiльною була ця система в епоху терористичних атак та злочинцiв, якi не сидять на одному мiсцi.
Коли якийсь агент ФБР хотiв щось зробити - по сутi, будь-що: заплатити iнформаторовi, вистежити терориста, скласти звiт на грабiжника банкiв, - то процедура не надто вiдрiзнялася вiд тiеi, що дiяла тридцятьма роками ранiше. Джонсон описуе ii так: «Ви складали документ у текстовому редакторi та роздруковували три примiрники. Один треба було надiслати на затвердження. Другий зберiгався на мiсцi на випадок, якщо перший загубиться. А з третiм необхiдно було взяти червону ручку - я не жартую, червону ручку - та обвести на ньому ключовi слова для занесення до бази даних. Ви складали покажчик власного звiту».
ВИ ЧИТАЄТЕ
Навчись робити вдвiчi бiльше за менший час.
Short StoryЦе розповiдь автора, на своєму досвіді, про народження та вдосконалення нової системи цiнностей, у якiй люди важливiшi за процеси, а реакцiя на змiни суттевiша, нiж дотримання плану.
