ВРЯТУЙ МЕНЕ JK

10 ГЛАВА

* Чонгук*

Коли вона прокинулася,я намагався з нею поговорити.Марно,вона знову боїться ...Це моя провина що вона знову нас усіх боїться ....Лія намагалася втікти з мого будинку,та добре що саме в той час як вона відкрила вхідні двері приїхав мій друг з Хьон. Він запитав чому вона встала,та сказав що їй так робити неможна...Та у неї була істерика! Хьон попросив її потримати щоб вколоти заспокійливе.Я кивнув і підійшов до неї зі спини.Лія кричала що не потрібно нічого робити,я її міцно обійняв та підняв над землею щоб Хьону було зручніше,вона старалася мене відштовхнути,та я сильніший...Я відчував на мої руки капають її сльози,мені було страшно за неї.Все ж я винен в тому що вона зараз в такому стані. Вона перестала відштовхуватися,і стала тихіше говорити,ліки почали діяти та вона засинає . Коли вона почала казати що хоче померти,і не хоче більше просинатися,моє серце почало розриватися. Їй настільки боляче???! Я почав опускатися з нею на підлогу,та казав їй що як прокинеться то ми з нею про все спокійно поговоримо.
Вона засинає,я підхоплюю її знову на руки та несу в кімнату,за мною іде хьон та всі хлопці.

Поклавши її на ліжко,я відійшов до інших а лікар почав знову ставити їй крапельницю.

- як давно вона встала. Запитав він
- десь 30-40 хв тому ,відповів я
- я їй дам снодійне,хай трохи довше поспить
- гаразд
- Чон,коли вона проснеться дай мені знати,бо її панічна атака може повторитися.І по можливості будьте завжди біля неї,бо хто його знає чи не зробить вона щось з собою коли прокинеться! Сказав Хьон

Після його останніх слів,ми поглянули один на одного і я заговорив...
- хто перший на чергування?
- давайте спочатку залишуся я була неї, можу тут побути десь дві години,а далі мені потрібно в студію.Сказав Шуга
- добре,відповіли ми після шуги пішов Намджун,він був не довго приблизно годину,але йому теж потрібно було їхати по справах...Інші мембери були біля неї лише по пів години.Ну я все розумію,в них дуже багато справ,які не можна відкладати.І от залишився я.ясидів на кріслі в кімнаті біля Дії,вона мирно спала.Інколи трошки ворушилася,але хьон сказав що це нормально коли людина на заспокійливому...Я час від часу ловив себе на тому що я сплю,тому швидко прокинувся,підійшов до неї
- ще спить,треба піти зробити собі каву...тихо сказав я.вийшов з кімнати та пішов в кухню по каву.
Повернувшись назад,від побаченого я чуть не впустив чашку...Лії не було на ліжку,крапельниця лежить біля ліжка,а її нема...
Я поставив чашку на стіл ,та почав шукати її
-Лія,ти де? Прошу в тебе,повернися назад у ліжко!Та давай спокійно поговоримо!У відповість я чув лише тишу.Швидуо пройшовшись по всіх кімнатах я нікого не знайшов,залишилася лише ванна...Підійшовши до ванної я взявся на ручку та спробував відкрити двері.Зачинено,значить вона тут...
-Лія???Давай поговоримо??!
-ні,тихо відповіла вона
- я хочу тобі все пояснити.
- ні,я не хочу слухати.
- прошу тільки не роби собі зле.Схвильовано говорив я
- я просто хочу бути тут,іді звідси...сказала вона
- я зараз позвоню лікарю,нехай тебе огляне
- не треба,я звідси не вийду!!!
- тоді давай я подзвоню хлопцям і ми тобі все пояснимо.Намагався вести переговори я
-....у відповідь тиша
- Лія?!
-мммм
- з тобою все добре?
- о так,зі мною все просто прекрасно.По її голосу я зрозумів що вона знову плаче.
- я зараз повернуся,сказав я та пішов дзвонити хлопцям. Приблизно через годину вони всі вже були в мене,ми підійшли до ванної і почали розмову з нею через двері
- привіт Лія,привіталися хлопці
- як ти ?запитав джин
- прикро це казати,та я досі жива
- Ти і повинна бути живою ,сказав я
І знову тиша...
- Ти правда не знаєш хто ми?Запита Шуга
- я добре запам'ятала лише двох з вас,відповіла вона.
Шуга взяв фото на якому забражені ми усі та просунув її під дверима
- ми тобі нікого не нагадуємо?знову продовжив він
Ми почули як вона почала сильніше плакати та сказала
- пробач,я дійсно незнаю...
- не плач,заспокойся,ми тобі зараз все пояснимо. Відповів він
Далі він під двері просунув її білет на концерт та наше фото з плакату про цей концерт
- що це? Запитала вона
- Лія,ми група BTS ,і ти мала піти на наш концерт , втрутився в розмову Намджун.
-тому я і подумав що ти фанатка,сказав я.Пробач мене за все що наговорив тобі.Мені дуже соромно за свої слова
- наш концерт був 26 травня,та ти на нього не прийшла . Знову заговорив Шуга
- тебе викрали ? Запитав Намджун
- т- так .Тихо відповіла вона
- як довго ти була в них? Поставив їй запитання. Джин
- я незнаю,який зараз місяці?
- сьогодні 26 лютого 2022 року,сказав Чімін
- ....
-Лія? Що там в тебе? Питав Техьон
- 9ть місяців...всхлип...9ть місяців я пробула у підвалі
Ми з хлопцями поглянули один на одного,нам стало її дуже шкода.
- ти пам'ятаєш хто це зробив і як це було? Втрутився Хобі
- я не хочу зараз про це...відповіла вона
- ми розуміємо,і не настоюємо на розмові про це.Перервав я
- я померла ...сказала вона
- що?спитав я
- вони сказали що мене ніхто не шукатиме,бо я померла
- ми знаємо це,відповів я
- що?ти про що?
- Шуга знайшов відео яке було опубліковане 26 травня того року,на ньому розповідали про дівчину яка згоріла в авто.Намджун почав розповідь
- я можу є побачити?
- так,хвилинку.Шуга дістав ноутбук,та включив відео
"Сьогодні біля Сеулу було знайдено згорівша машину ,за кермом якого була дівчина"
Лія відкрила двері,та стала підходити до ноутбуку,вона взяла його в руки та сіла на підлогу біля стіни
"За даними експертизи це була американка Лія Берт"
- вони підробили ДНК.Вона знову почала плакат
Вона включила наступне відео,де було зображено цвинтар
*Сьогодні був похорон молодої дівчини яка згоріла у автомобілі в Кореї.Лія Берт,спочивай з миром"
Далі ще одне.На ньому було зображено родину та друзів Лії
- і що тепер?вона підняла голову та подивилася на нас.Що мені робити,куди піти,та в кого просити допомоги?
-ми можемо зв'язатися з поліцією і ти розповіси всю правду,сказав Намджун
-ні,вона швидко підскочила і віддала ноутбук Шугі.Той хто мене тримав ,велика шишка,до нього у гості не один раз заїжали великопосадовці,заступник мера,голова поліції,та інші ...якщо я комусь розповім то знову опинюся в його лапах.казала вона зі сльозами на очах
-то будь тут,я тебе не виганяю,сказав я...Я піклуватимуся про тебе,а як ти повністю вилікуєшся,ми знову поговоримо про це.
- я просто побуду тут поки лікуюся,далі я звідси піду!Піклуватися про мене не потрібно.я сама впораюся.Сказала вона
-Лія,я прошу в тебе пробачення.Не ображайся на мене,я дійсно не думав що казав.Мені прикро
-можна я повернуся у ліжко.не відповівши на моє вибачення сказала вона
-так звісно,ми розійшлися щоб вона могла пройти.
Лія оминула нас,та пішла у кімнату закривши за собою двері....
-їй потрібно трошки часу щоб тебе пробачити,потерпи.Сказав Намджун.А тепер всі по домам спати
-бувай Чон,вигукнули хлопці та покинули мій дім.
Я теж пішов до своєї кімнати спати,та перед тим заглянув до Лії...вона вже спала....