ВРЯТУЙ МЕНЕ JK

20 ГЛАВА

*Чонгук*
Після перегляду фільму ,я та Лія непогано порозмовляли,я зрозумів що вона дуже класна людина.Про себе теж почав їй розповідати,навіть дещо з того що нікому не говорив.Ми сиділи на дивані та бавилися з Бамом,вона дуже щиро усміхалася,а я не міг відірвати очей від цієї посмішки...Ось так пройшов наш день.
Наступного дня,до нас приїхали хлопці,ми знову гарно проводили час,мене дивувало що Лія так спокійно себе поводить,але я був радий що вона постійно посміхається.Хлопці теж побачили щось дивне в її поведінці і коли вона пішла в кімнату переодягнутися вони почали питати...
Нам :- Чон,що з нею?
Чімін :-мені теж цікаво
-я незнаю,вона просто з вчорашнього дня намагається проводити зі мною весело час,усміхається постійно...
Техьон :- Може вона перестала нас боятися,напевно ми їй сподобалися.Усміхнувся він
- надіюся що це так...
Далі ми знову говорили як вона прийшла,навіть пограли деякі ігри.Наступні дні все було теж нормально,ми навіть встигли погуляти по Сеулі ...
Настав вечір п'ятниці,а отже завтра буде готовий паспорт Лії.Може вона залишиться зі мною!?Думав я...Треба з нею поговорити про це
Я підійшов до її кімнати і постукав,мені ніхто не відповів і я вирішив зайти.В кімнаті було пусто,але я чув з ванної кімнати шум води.Напевно вона там,тому я вирішив почекати її в кімнаті на кріслі. Почав обдумувати план як вговорити її залишитися тут.Та мої думки перебила вона.Не побачивши мене ,вона вийшла з ванної лише в рушнику.Стала біля шафи та почала знімати його...
- Лія
- Дідько,вона швидко поправила рушник і повернулася,:-Ти що тут робиш?
- Я чекав щоб з тобою поговорити
- Добре,можеш зачекати тут,я зараз одягнуся та прийду.
Взявши свої речі з полиці вона попрямувала назад у ванну.Пройшло декілька хвилин,вона вийшла одягнена,обираючи волосся рушником.
- Щось сталося?запитала вона
- Я хотів поговорити про завтра
- А що завтра?
- Твій паспорт буде готовий
- так,точно
Вона опустила очі
- Ти можеш не повертатися у Нью Йорк?
- Що?
- Я дуже хочу щоб ти залишилася тут
- Чоне...
- Не говори що ти не з мого кругу людей і таке інше
- Але це правда ,Чоне,я тобі не пара.
- Прокляття,Лія.Я закоханий в тебе ...Чому ти так відштовхуєш мене . Я дійсно щиро закохався в тебе.
- Чонгук, я....я навіть незнаю що сказати.
- Тут немає що говорити,ти можеш відповісти на одне моє запитання!?
- Так.
- Я тобі подобаюся?
Вона подивилася на мене і просто почала мовчати...
- Я так розумію я зовсім тобі не подобаєся?!
Вона далі мовчала
- Я зрозумів тебе...Нам більше немає про що говорити
Я розвернувсята пішов на кухню,відкрив пляшку з віски та почав пити...Я незнаю що мені думати,чому я їй так не подобаєся...
Я декілька годин просидів на кухні,і вже розумів що сильно напився.
Встав з стільчика та пішов до себе в кімнату,по дорозі я кілька разів падав,щось говорив та сміявся.Потім просто ляг на ліжко та швидко заснув...

*Лія*
Коли Чон вийшов з моєї кімнати я впала на коліна та почала плакати.Тихо говорила...
- я теж в тебе закохалася,але твоя кар'єра яку ти довго будував може опинитися під ударом...Тому краще мені просто мовчати.
Я довго була в кімнаті,поки не почула як Чон піднімається на другий поверх,по звуку було зрозуміло що він не зовсім тверезий.Потім почула як двері в його кімнату зачинилися і він з грохотом впав на ліжко.Побувши в себе кілька хвилин я вирішила вийти і подивитися чи все в нього добре!
Пройшовши до його кімнати я побачила що він майже падає з ліжка,тому обережно допомогла йому нормально лягти і накрила одіялом.
На годиннику вже майже третя ночі,сон до мене так і не прийшов.Тому я вирішила піти на кухню і починати готувати йому зніданок.
Прийшовши на кухню я приступила до справи,почала готувати для Чонгука сніданок,адже в планах в мене вийти з дому в п'ятій ранку.Хочу раненько забрати свій паспорт і не тривожити його більше.
Вже майже п'ята,я все приготувала,аж раптом відчула що в мене біля ноги щось рухається.Опустивши очі я побачила Бама
- Баме,ти мене налякав.
Погладивши його я продовжила
- ходімо дам тобі їсти.
Покормивши пся,я написала листа для Чонгука.Поклала його на стіл у кухні та пішла одягатися.Одягнувши свої сірі спортивні штани і білу майку,я накинула його худі та взела кросівки які вони мені подарували.Речей я з собою ніяких не брала...Далі тихо зайшла в його кімнату. Підійшла поцілувала його в щоку ,та сказала
- Я теж закохалася в тебе,прощавай
Вийшла з кімнати та пішла на вихід з будинку.
Поки я прямувала до посольства,я плакала,але розуміла що роблю все правильно.  Ну я принаймні так думала.
Зайшовши в середину мене зустрів офіцер і провів до людини яка видає паспорта,отримавши свій паспорт та білет на літак я знову заплакала.
- Це дуже важко...В голос сказала я
- Що? Відгукнувся офіцер
- Нічого,я просто радію що повертаюся додому .Обманула я...

Далі все сталося швидко,мене підвезли до аеропорту,провели до місця реєстрації та провели навіть у літак.І от за кілька хвилин я вже прощаюся з Сеулом та лечу "додому"....