ВРЯТУЙ МЕНЕ JK

12 ГЛАВА

Я прокинувся,та Бама біля мене не було.
Вийшов з кімнати та побачив що двері у кімнату до Лії відкрити,заглянувши я нікого не побачив.Напевно прогулюється по будинку.Тихо спускаючись на перший поверх я почув її,вона щось говорила,та було дуже погано чути.Потім голос затих,трошки постояв біля дверей та нарешті надумав зайти у кухню.На підлозі біля холодильника сиділа Лія спершись об стіну,а на її колінах вже спав Бам...
- Ви гарно дивитесь,ніколи б не подумав що Бам дасть себе комусь обійняти,сказав я
- Лія піднялася на ноги та почала просити вибачення та казати що вона просто вийшла з кімнати а він пішов за нею...
- чому ти вибачаєшся,все нормально!Ти голодна ? Запитав я
Чому вона так мене боїться?...Точно,я ж сам її налякав...цього можна було очікувати з її сторони!
-ні,я вже поснідала.Відповіла вона
- і що ж ти їла!?
Вона почала говорити щось за холодильник,типу що вона звідти нічого не брала щоб я не хвилювався!
Якби ти тільки знала як мені прикро за ті всі слова що я тобі наговорив в той день,я правда був ідіотом!Я спеціально попросив друзів купити це все ,щоб ти могла нормально їсти,а ти боїшся щось взяти!
Я почав їй говорити що вона може брати будь що.А вона далі казала що поснідала яблуком та водою!
Дідько,коли вона мене пробачить,і взагалі я не можу зрозуміти своїх почуттів...
Стоп ...я відчуваю щось до неї?!
Я бачу як вона повертається від мене та іде із кухні
- стій,давай спокійно  поговоримо!сказав я...нам правда є про що поговорити ....
-пробач,я хочу відпочити
-як ти себе почуваєш?Стурбовано питаю я!
- досі живою...її відповідь мене жахнула...
Я хотів якось продовжити нашу розмову,та вона швидко крокувала до своєї кімнати...добре,я буду чекати ...Рано чи пізно вона мене пробачить,і відкриється мені!
Трошки посидів і подумав я вирішив приготувати сендвіч,та занести їй.Хай нормально поїсть.
Так я і зробив!Заніс їй сервіс,залишив на столі та спустився назад у кухню.
*Телефонний дзвінок*
- привіт Чон
- привіт Намджун
- як в тебе,точніше у вас справи?
- вона досі мене ігнорує.
- ну це не дивно,засміявся Нам
- краще дай якусь пораду.Не встиг я договорити,як у кухню зайшла Лія з тарілкою та сендвічем.Вона його їла,це радує...Я відклав слухавку і трошки поговорив з нею.Вона попросила речі щоб змогла сходити у душ,я запропонував їй щось купити,та у відповідь почув лиш що їй нічого не потрібно!Я дав їй речі,вона пішла а я продовжив телефонну розмову...
- Намджун,ти ще тут?
- Ага...що там?
- їй потрібно купити одяг,та вона відмовляється.
- Чоне,у неї після завтра день народження!Подумай про це...
- точно!Я щось не подумав,потрібно зробити їй свято.Ви будите?
- ти не думаєш що вона буде проти свята??Мені здається їй воно зараз не потрібне.
- ти правий,може просто зробити пікнік та приготувати м'яса на грилю?не будемо говорити за її день народження,але у вечері все ж скуштуємо тортик?
-не погана ідея,завтра візьму хлопців,то приїдемо до тебе все обсудимо.Бувай Чон
-Бувай Намджун
Я поговорив та пішов в студію трохи потанцювати,час проходив швидко.На годиннику вже була майже 8ма вечора.Закривщи двері в студія попрямував у душ а після нього на кухню.Відкрив холодильник щоб взяти воду я побачив що в ньому все так як я залишав...тобто Лія знову нічого не їла.Повернувши голову до столу,я побачив що яблук більше нема...
-добре що хоч яблучка вона їсть .
Піднявся на гору я постукав в її двері..
- так,тихо сказала вона
Я зайшов в кімнату та побачив що вона сидіть на ліжку,а поряд з нею лежить Бам,чудово тепер у нього є подруга подумав я.
- чому ти нічого не їсиш?Тобі потрібно нормально харчуватися.
- Я їла...
- яблуками не наїсишся! Почав говорити я
- вони смачні.Лія говорила зі мною,та зовсім на мене не дивилася,вона всю свою увагу віддавала Баму.Коли вона з ним бавиться на її обличчі з'являється усімшка,не розуміючи як я теж усміхнувся
- Ви милі,з усмішкою говорив я
- він милий,вона далі бавилася з Басом
- ти теж,сказав я
Вона повернулася до мене обличчям та сказала
- дякую...і знову повернулася до Бама
О,вже якісь успіхи в розмові є подумав я
- давай повечеряємо разом? Я поставив їй запитання
- проба...
не давши їй договорити я сказав
- відмови не приймаються,чекаю вас обох на кухні.
- але ...
-нічого не чую, спускайся.Виходячи з кімнати сказав я.
Зайшовши у кухню я відкрив холодильник...
- так щоб це приготувати?поставив сам собі запитання. О,рибка...супер думаю їй сподобається.Ще я дістав творі та почав готувати.Коли я маринував рибу побачив що Лія вже підійша до столу а біля неї стояв мій пес....Мені здається що в нього змінився хазяїн,подумав я та усміхнувся
-Ти любиш рибу?
- Я таку ще не їла...
-тоді спробуєш,кажуть я смачно готую
- добре
- допоможеш мені? Запитав я
- я не проти!
- тоді на тобі овочі,а я продовжу готувати рибу
- давай
Вона стала біля мене та почала чистити та нарізати овочі
- це буде салат? запитала вона
- А ти як хочеш щоб було?
- Чонгук,я незнаю...може давай я просто піду в кімнату ,бо їсти я не хочу
- по-перше можеш називати мене якось скорочено а не повним ім'ям,а по-друге давай ти приготуєш овочі як тобі хочеться. Перестань мене боятися,я правда хочу з тобою подружитися і більше не буду так робити як тоді ні в чому не розібравшись!Добре?
Вона просто кивнула та продовжила готувати
Пройшло трошки часу і вечеря вже готова.Ми сіли за стіл і я почав розмову
- ми можемо трошки поговорити?
- спробуємо,сказала вона та почала перебирати їжу в тарілці.
- розкажи трошки про себе!
- Лія Берт,та ти це вже знаєш .Працювала та жила у Нью Йорку.Мені 20.
Вона затихла
- де ти вивчила корейську?запитав я
- коли я навчалася у мене була подруга з Кореї,от вона і вчила мене,а так як мова мені сподобалася то потім я пішла на курси
-я як довго ти вчила корейську?
-трошки більше двох років
-ти так гарно почала говорити корейською всього вчивши її трошки більше двох років?
- я думаю це все через практику,я часто розмовляла корейською через роботу
- я вчу англійську вже третій рік,і досі нічого не розумію
вона усміхнулася
- у тебе просто небуло хорошої практики
- можливо.Ти чому не їси?
- ця порція надто велика для мене,тому я боюсь що її не з'їм.
- всеодно їж,якщо щось залишиться то ти не хвилюйся,у нас в будинку є один житель який просто обожнює вже що дають йому з тарілки...так Бам?
Вона голосніше засміялася,та відразу зупинилася
- я наїлася,тобі допомогти прибрати?
- я сам
- тоді я вже буду іти в кімнату,добре?
- зачекай,може ще трошки поговоримо?
- Ти хочеш знати що зі мною сталося,так?
- взагалі то так,але я не настоюю щоб ти зараз мені все розповідала,я просто хочу взнати тебекраще.
- мене кинула подруга в клубі після того як їй пригрозили,а далі на дімною знущалися,от і все що я можу сказати.На її очах з'являлися сльози.І ні,якщо в тебе чи твоїх друзів в голові виникло запитання чи мене гвалтувати,то ні,до того не доходило,адже я втрачала свідомість раніше ніж мене починали роздягати,тому овоч їм був не потрібен...Вона почала плакати.Якщо це все що тебе та твоїх друзів цікавило про мене то от правда...а в той день коли я влізла до тебе в будинок,він знову прийшов до мене з ножем,адже коли в нього поганий день він завжди залишав слід в мене на шкірі...
Вона підняла трохи свою футболку та я побачив все тіло в шрамах.
- та як тільки він приклав ніж до моєї руки,я відразу штрихнула його гвіздочком який знайшла в підвалі у шию,але він встиг всадити ніж мені в живіт.
- Лія мені прикро що з тобою таке сталося
- А мені прикро що я зробила тобі проблем,влізла до тебе,зараз їм твою їжу...мені дійсно прикро що не змогла тоді вийти з твого дому бо моє тіло здалося.Тому я щиро прошу вибачення за всі проблеми які зараз в тебе через мене.Та як тільки я вилікуюся повністю то піду звідси,щоб не заважати ані тобі ані твоїм друзям.Пробач мене,я дійсно не хотіла цього.
- Послухай,все добре, я навіть радий що ти влізла саме до мене в будинок І тобі нема чого просити пробачення,і їсти ти можеш все що хочеш,більше не говори таких дурниць!Ти не принесла проблеми ні мені ні моїм друзям,ми навіть раді що ти з'явилася в нашому житті,чесно! Тому давай заспокоюся,ти ж маєш бути сильною!Так?
Вона всхлипуючи помахала головою,я хотів підійти та обійняти її,але хвилювався що вона знову відійде! Коли я встав зі столу щоб просто підійти до неї,вона швидко встала та обняла мене...
- Вибач,я на хвилинку,давно нікого не обіймала.Сказала вона.
Потім швидко відступила та промовила
- дякую,мені цього не вистачало,та пробач що без дозволу обняла.А тепер я вже піду.
Я не міг нічого сказати бо був в ступорі.
- вона мене обіймала?Це якось дивно...але приємно....