ВРЯТУЙ МЕНЕ JK

11 ГЛАВА

Я зайшовши у кімнату закрила за собою двері,та підійшла до ліжка
- і що далі? Як тепер я маю жити? Ставила я сама собі запитання у голос.
Я лягла на ліжко,повернулася обличчям до вікна та заплакала. Мої батьки та друзі навіть не підозрюють що я жива ... А ще ,я знаходжуся у домі Чонгука,Лілі напевно зійшла б з розуму від цього,та мені було всерівно хто він.Точніше хто вони.
Я незнаю як довго я так лежала та думала,але почувши якийсь шорох біля дверей швидко закрила очі.
- спить,почула я голос Чонгука
Він тихо знову закрив двері,та пішов.Напевно теж спати...Він хвилюється за мене,я це бачу. Та пробачити його так швидко не можу,досі згадую як він кричав на мене.Все чого я хотіла в той момент,це повернутися назад у час,та відмовити Лілі в поїздці!
Не зрозуміло коли та як,але я заснула...
Вранці мене розбудило сонце,я поглянула на годинник
-5:44 ранку,чудово. Почала підніматися з ліжка.і тут мій голодний живіт дає про себе знати
-ти чого вурчиш,сердито звернулася я до свого животика,і відразу почала сміятися
- хах...здається в мене вже їде дах...почала говорити сама до себе. Сміючись продовжую я.
-Добре,напевно Чонгук ще спить,потрібно знайти щось поїсти,та швидко повернутися назад до кімнати .Вже пошепки сказала я.
Тихо відкривши двері,я побачила що двері в кімнату Чонгука відкриті,як тільки я відійшов від своїх дверей з його кімнати вийшов пес та підійшов до мене.
- Привіт друже,тихо звернулася я,ти теж голодний?
Він підійшов ближче до мене та облизав мою руку.
- зрозуміло,пішли шукати щоб нам перекусити.З усмішкою на обличчі продовжила я.
Пес побіг вперед,а я тихенько крокувала позаду,ось ми вже на кухні.Я побачила його миску,яка була повністю порожня,та біля неї стояв спеціальний апарат для корму.
Давши йому корму,я ще набрала в другу тарілочку води,адже знаю що потім він точно захоче пити.
- Смачного,знову усміхнулася я.Ти дуже милий пес,і не такий страшний як здавався спочатку.
Далі я підійшла до холодильника,та відкрила його.Дуже багато різної дорогої їжі,червона ікра,риба різних видів,різні салати та овочі.О ні,цього я чіпати точно не буду !
Повернувшись до столу я побачила блюдо з фруктами...
-О яблучка,сказала я. Налила собі в кружку води,взяла одне яблучко та сівши на підлогу біля собаки почала їсти.
-У нас дуже гарна компанія,правда ж? З усмішкою говорила я.
Коли пес поїв то підійшов до мене,та ліг мені на коліна,я почала його гладити.
- ти мене так заспокоюєш?
Він лиш підняв свої великі очі та подивився на мене.
-дякую,я поклала свої руки на його голову та почала гладити!
Ми просиділи так дуже довго,я вже навіть знову почала засинати.Та раптом почула голос
- Ви гарно дивитесь разом,ніколи не думав що Бам ласти себе комусь обійняти .Заговорив Чонгук.
Я здригнулася,та почала швидко вставати
- п-пробач,він сам...я просто вийшла з кімнати,а він пішов за мною
- чому ти вибачаєшся? Все нормально.Ти голодна?
- ні,я вже поснідала
- і що ж ти їла?приставив він запитання
- не хвилюйся,з твого холодильника я нічого не брала,я взала лиш яблуко і воду які були на столі
- Лія,я не проти щоб ти відкривала холодильник та брала все що тобі хочеться. Тобі приготувати сендвіч?
- ні ,дякую,я повернуся назад до кімнати.
- постій,давай трохи поговоримо
- пробач,я хочу відпочити.Швидко крокуючи сказала я.
- Як ти себе почуваєш.Почула я його запитання
- Досі живою!!!
- Лія...далі я швидко піднялася по сходах та побігла у кімнату.
Через кілька хвилин я чую стукіт у двері,потім вони відкриваються та заходить Чонгук
-я зробив для тебе сендвіч та чай,поїж будь ласка.Тобі потрібно нормально їсти, яблуко це не їжа. Сказав він
- я люблю яблука,тихо з під одіяла сказала я
- добре,та з'їж хоча б сендвіч,а потім візьми яблука,я куплю ще.
Я промовчала,чула як двері знову закрилися.Повернулася до столика і побачила сендвіч,такий великий,але на вигляд смачний.Усмішла з'явилася у мене на обличчі.Я почала його їсти
- ммм,смачно .Говорила я з повним ротом.
Усього з'їсти в мене не вийшло,та взявши тарілку з залишками сендвіча почала іти на кухню.ішовши на сходах почула як він з кимось говорив по телефоні. Та не стала вслухатися,тихо зайшла на кухню та поставила тарілку на стіл
-Дякую,сказала я
Він повернувся в мою сторону ,відклав телефон та сказав
- будь ласка,усміхнувся.Чому ти не доїла? Не смачно?
- смачно,та я більше не можу,пробач.Відповіла я
- що б ти хотіла з'їсти на обід
- нічого...Можна мені сходити у душ?
- так звісно
- дай мені будь ласка знову якісь речі
- скажи мені що тобі потрібно,я зараз поїду в магазин і все куплю,і розмір одягу скажи.
- купувати нічого не потрібно,просто дай мені знову якісь речі,які тобі не потрібні.Я потім тобі їх поверну, поперу свої а як вони висохнуть то я віддам твої назад! Сказала я
- Лія...добре,я зараз тобі щось принесу,але не пери руками речі просто закинь їх у пральну машину.Добре?
- ага,буркнула я
За декілька хв,він знову приніс мені спортивні штани,худі та носки.Тоді я подякувала та пішла у ванну

- я нарешті помиюся,почала говорити я.
Та знявши свою майку втратила дар мови.Багато синців,великий слід від шву на животі,та сліди від побоїв...
- надіюся це скоро пройде...