ВРЯТУЙ МЕНЕ JK

15 ГЛАВА

*Лія*

Прокинувшись я спустилася на перший поверх по воду.Вчора увесь день пролежала в ліжку,мені було трошки погано та попросити в Чонгука таблетку від застуди я не наважилася!

Пройшовши трохи по будинку я нікого не знайшла,вже плануючи повернутися до кімнати я чую як на дворі хтось говорить.Тихо підійшовши до дверей які ведуть на терасу я привідкриваю їх та бачу як хлопці весело проводять час,хтось готує м'ясо а хтось вже бігає по землі граючи у квача.

-Привіт.Чонгук мене побачив першим та привітався.
Всі інші підійшли до мене та теж привіталися
-привіт.Вітаюся я у відповідь
Вони просто стояли і дивилися на мене.Перша думка що в мене з'явилася це -"я їм напевно заважаю"
-Продовжуйте,я не буду вам заважати.З усмішкою сказала я та вже розверталася щоб іти в кімнату як мене зупинили хлопці
-ти куди?запитав Чимін
-у кімнату
-будь з нами,ми зараз доготуємо м'ясо та будемо сядати до столу.Сказав Намджун
-дякую за запрошення та я ...
-відмови не приймаються.голосно вигукнув чонгук.-5 хв і все готово
-добре.Продовжую стояти на тому ж місці
-ходи сюди,спробував взяти мене під руку Техьон,та я швидко відсахнулася назад
-пробач,ходи посидиш з нами біля вогнища,там тепліше.Продовжив він
-мг...я підійшла та сіла на лавочку біля хлопців
-будеш пиво?Хосок кидає мені в руки пляшку
-знаєш...напевно буду.
Вони усміхнулися та переглянулися
Я відкрила пляшку та почала пити,
- Давно не відчувала смаку пива.
- я думав що ти дівчина яка п'є лише вино або шампанське.Говорить мені Шуга
-інколи мені хотілося напитися щоб забути якісь свої проблеми на роботі або ще щось...та зараз думаю мені це не допоможе...
-нам шкода що таке сталося з тобою, Намджун промовив
-давайте не про це...тихо зупинила їх я

Сьогодні я зовсім не хочу про це все згадувати та говорити.Наступні дві години ми просто говорили,їли,сміялися.Вони розповідали багато веселих історій.Потім ми пограли в якусь гру,досі не розумію що це було,та мені сподобалося.
Поки вони про щось сперечалися,я знову поринула в себе та з того стану мене витягнув Чонгук

-Лія...Лія!?
-так?
-з тобою все нормально?питав він
-так,все добре,дякую
Він усміхнувся та продовжив щось розповідати хлопцям.Я просто мовчки слідкувала за ними.

Ось що таке сім'я,вони настільки близькі що доповнюють один одного у всьому.Не розуміючи як та на моєму обличчі з'явилася усмішка,хлопці це побачили та повернулися що мене...
- ти смієшся!Каже Намджун
- ви класні
- чув,а ти кажеш що ми ідіоти.Кинув на нього Чимін
- ну я ж правду кажу Чім,ви інколи ведете себе як ідіоти!
Я трохи реготнула,та відразу зупинилася...заспокоїлася.Я підняла голову та побачила що всі на мене дивляться
-нащо ти це робиш?Питав Чонгук
- що я роблю?
- приховуєш свій сміх,свою радість,тобі ж добре тут!
- я ... Це тяжко.
Я починаю вставати
- дякую вам за цей вечір.кажу я, та повертаюся щоб піти у будинок
- Лія,почекай.Вигукнули хлопці
Повернувшись до них я бачу що з під столу вони дістають торт,на ньому стоять свічки з цифрою 21
-вітаємо тебе з днем народження.
Вони починають співати мені пісню.Я починаю підходити ближче та плачу.Хлопці зупиняються та дивляться на мене
-ти чого плачеш!?питає Чонгук
-я...я ...ніколи не дозволяла собі посвяткувати день народження,ніколи не купувала торт...Я далі плачу
- чому?
- у 10 років я втратися близьких,тому свято для мене перестало існувати,я просто запам'ятала що в цей день цифра прожитих мною років збільшується
Хлопці переглянулися.та замовчали.
- Дякую вам , цей день я залишу в пам'яті назавжди
- тоді задувай свічки та загадуй бажання.Каже до мене Чонгук
Я підійшла ближче та зробила так як він сказав.
-дякую
-ну а тепер подарунки.
-що?здивовано видаю я
- ти думала ми тебе залишено без подарунків?питає він
- якщо чесно то я навіть не очікувала що ви знаєте коли моє день народження
- ну ми трошки взнали про тебе дівчино з Нью Йорку,усміхнулися хлопці
Всі встали та дісали коробку яка стояла за нами
-відкривай.знову разом продовжують вони
Я повільно відкриваю та бачу одяг,багато одягу,та навіть взуття.
- Це занадто,та дорого . Сказала я
-ми знаємо, що ти б не взяла речі якби ми просто тобі їх купили,а це подарунок і ти зобов'язана його прийняти,тим паче речей у тебе нема.А в речах Чонгука ти завжди ходити не будеш..Сказав Чимін
- мені подобаються його речі,з усмішкою сказала я
Коли всі подивилися на мене круглими очима ,то тільки тоді  я зрозуміла що ляпнула..