ВРЯТУЙ МЕНЕ JK

6 ГЛАВА

*Чонгук*

Після нашого запитання вона опустила голову,і почала повільно вставати зі столу.Напевно вона не хотіла зізнаватися в знанні цієї мови!Але чому?Нам було б простіше з нею спілкуватися...

Ми дивилися на неї,не знаючи що сказати,та зробити.

-вибачте,тихо сказала Лія і почала ще швидше задкувати до дверей.Обертаючись до нас спиною ,вона пришвидшила свою ходу.
- Лія,зупинися.Все нормально.Не бійся нас...Це ж чудово,тепер нам можна говорити до тебе корейською і ми теж будемо розуміти що ти кажеш!Сказав Намджун
Я і хлопці досі сиділи з відкритими ротами..Просто нам досі не вірилося що це дійсно правда.

-у тебе хороша корейська,сказав Техьон
-мені теж подобається ,заговорив Хосок
-Лія,дуже гарна вимова,підтримав розмову Шуга
Вона повернулася і подивилася на нас,ми побачили сльози на очах ...
-Не плач,з цими словами Намджун почав вставати зі столу на рухатися в її сторону
Лія почала відступати,я побачив як вона почала труситися...
-пробач,сказав Намджун та зупинився.Я не хочу тебе лякати,не втікай.Сядай і доїж свою вечерю.Будьласка,не бійся нас.
-я-я-я...я наїлася,дякую.Трошки запнувшись відповіла вона
-ти ж майче нічого не з'їла! Нарешті ми почули голос Джина
-Джин,я думав ти вже спиш...зареготав Чімін
-ха...саркастично виказав Джин.Дуже смішно!!!
Всі почали реготати
-не звертай уваги на цих йолопів,вони інколи ведуть себе як діти. Намджун пояснив Лії
-ні,ти кого назвав йолопом.Чімін вискочив зі столу з криками
Лія знову відступила і стала ще більш труситися
-Ти точно ідіот,сказав я та тріснув йому по затилку.Може перестанеш репетувати,досить її лякати,подивись на неї ,вона і так не дуже нам довіряє та сильно налякана!Невтримаючись я давав йому словесних "люлєй"
-пробач його,він інколи не контролює емоцій,звернувся я до неї.Посиди з нами трошки,може ти хочеш чаю?
-Ні,ні...я піду
-а душ ? Запитав я
-що? А,так напевно . Тихо відповіла вона
-почекай хвилину,я тобі принесу речі.
Я встав зі столу і почав іти до дверей,та на шляху стояла вона. Я почав підходити ближче,просто щоб оминути її і піднятися в кімнату по речі.Підійшовши ближче я бачу як вона задкує та перечепившись через поріг починає падати.Я впіймав її за лікоть,поставив рівніше,та сказав.
-прошу в тебе,не бійся нас. Будь ласка просто не бійся,ми не хочемо зробити тобі щось погане,спробуй нас пізнати ближче,ми добрі...чесно!
-добре,сказала вона повільно і тихо.
-супер.Усміхнувшись я далі попрямував їй по речі
Прийшовши до кімнати відкрив шафу
-Йооо...у моїх речах вона просто потоне,вони напевно в раз 10 більші за неї.Ну добре,вже якось буде.
Я взяв чорне худі та чорні спортивні штани,далі поліз до шухляди і взяв теплі носки.Спустився у вітальню побачив що вона сидить на дивані,сама...
-ось речі,рушник є у ванні...ти пам'ятаєш де вона?
-так,дякую...Ем ну то я можу іти?запитала вона
-так звісно.
Вона повільно встає,бере речі які я поклав біля неї та піднімається на гору.
-ну що?Запитам в мене Намджун.
- все нормально,я дав речі та вона пішла у душ!
-ідемо до всіх
-ок
- де Лія ?запитав Чім
- пішла у душ.Відповів я
- Чім,я в тебе дуже прошу... Контролюй ти вже якось свої емоції ...особливо в її присутності! Ти реально вже почав доводити її до жаху.Вона чорт забирай лиш почала заспокоюватися ,як ти знов волаєш! Намджун дивлячись на його випалює...
-сорян,я не спеціально...Опустивши голову відповів Чім.
-добре.Намджен спокійно сказав.Що ти плануєш робити з нею Чон?
-Я не знаю,але чомусь хочеться її заспокоїти та захистити.Та перш за все мені дуже цікаво що вона робить у Кореї,як вона сюди потрапила,та що все-таки з нею сталося!
Трошки помовчавши,ми якось незрозуміло змінили тему,та почали сміятися,чи то з розповіді Джина,чи то з того як Чім його перекривляв...Але нас перебила Лія
- ви брати?запитала вона
Ми повернулися і побачили її,худі було їй майже до колін,спортивки сунулися по землі і з них виглядали маленькі ніжки в носочках.Це було мило
-ні,ми друзі ,відповів я,потерпи до завтра у цих речах,а завтра я придбаю тобі щось інше.
-вам весело разом,вона знову усміхнулася.Дякую за речі,але купувати нічого не потрібно,я випралала свої,і повісила на сушак.
-давай про це ми всі поговоримо завтра?Втрутився Намджун.
-Ти напевно втомилася?Хочеш відпочити? Вів розмову я
- так,трошки...її тиха відповідь було ледь чутно.
-о,згадав...ось таблетки,це антибіотик ,лікар сказав щоб ти випита їх.Дуже вчасно я згадав.Доречі як твоя рана?
-ніби непогано,трохи болить,але до цього звикаєш,сказала я і взявши таблетки та воду з його рук випила
- ходімо я покажу тобі кімнату в якій ти можеш відпочити
Вона мовчки покрокувала за мною,але потім зупинилася,повернулася до хлопців і сказала
- добраніч
Вони всі дружньо з усмішкою відповіли теж саме!
Піднявшись на другий поверх я відкрив двері до гостьової кімнати та сказав
-ось,це тепер твоя кімната.Якщо тобі щось буде потрібно,то моя кімната навпроти,можеш просто прийти і попросити.Усміхаючись сказав я
-добре,вона теж ніжно усміхнулася,та зайшла у кімнату.Можна я не буду закривати двері?
-роби як тобі зручно.
- дякую,добраніч Чонгук.Це звучало так ніжно...я побажав їй гарних снів,та пішов назад.Проходячи понад ванну,я вирішив забрати її речі та закинути в сушилку,так буде швидше...А коли вона прокинеться то речі вже будуть сухі.
Зайшовши до ванної кімнати я взяв речі,а повертаючись назад до дверей, побачив на підлозі конверт.Підгявши,вирішив відкрити його,коли це сталося я втратив дар мови...
Швидко спустився до хлопців і сказав
-ПАЦАНИ... Дивіться що я знайшов.поклавши її речі на стілець біля мене ,почав відкривати конверт .З нього дістаю квиток...квиток на наш концерт,який був у травні минулого року.
Хлопці повідкривали роти та в один голос заявили
-ЩО ЦЕ ВСЕ ОЗНАЧАЄ...