- Герміона вже говорила з тобою про Зимовий Бал?
— Гаррі, я тут.
- Я знаю. Просто питаю Рона перед тим, як спитати тебе.
— Запитати мене — про що?
Гаррі глянув на годинник і постарався набути максимально байдужого вигляду.
— Знаєш, — почав він. — Просто за правилами, старости дівчат та хлопчців мають іти разом.
Герміона подивилася на нього.
— Тобто, як пара.
Мовчання.
- Ну, і я хотів перевірити, знаєш ти чи ні, - знизав плечима Гаррі.
- Дякую, я знаю, - відповіла Герміона, дивлячись убік, після чого знову уткнулася в книгу.
Гаррі почекав, а потім знову запитав:
- І це все?
- Що? — зітхнула вона, закриваючи очі і закрила книгу.
— Ну, я думав, що ти була такою... — він зупинився, щоб підібрати слово, — нервовою цього тижня...
Вона підняла брову.
— Ну може краще сказати... задумливою?
Герміона уважно дивилася на нього.
Гаррі штовхнув Рона.
— Схоже, мені потрібна допомога.
Той похитав головою, невідриваючись від коміксу.
— Обійдешся, братику. Ти ігнорував усі мої багатозначні погляди з тих пір, як відкрив рота. А ще ти наплював на мою пораду взагалі не починати цього разу...
- Охолонь, Роне, - збентежено засміявся Гаррі. Герміона навряд чи зрадіє, дізнавшись, що він обговорював це з Роном за її спиною. - Я все зрозумів.
Поклавши книгу на підлокітник, Герміона встала, обсмикнула спідницю, зробила крок до Гаррі і подивилася йому в очі.
- Ти правий. Швидше за все, саме тому я і була такою роздратованою цього тижня.
Гаррі був явно приголомшений її словами.
Ну так. Типовий Гаррі.
— Мабуть, я боюся цього балу, — продовжила вона. — Він вже через півтора тижні, а я тільки щойно закінчила його безглузду організацію. І ще не забудь, що мене діставатиме перший кролик на селі. Але я впораюся. Я, як завжди, впораюся. — Вона знизала плечима. — Не хвилюйтесь.
Не залежно від бажання, у Герміони помалу зростало гірке розуміння. Воно вривалося у свідомість моторошним вереском, від якого хотілося втекти.
"Добре, Гаррі, - думала вона, - якщо ти хочеш правду, блін, то я геть забула про це ідіотське правило. Хто тільки його придумав? І, якщо бути чесною, я збиралася ненав'язливо натякнути, що ти або Рон повинні запросити мене, тому що я не спромоглася виділити час на те, щоб знайти когось... А знаєте чому? Чому, чорт забирай, чому — яке чудове питання. Тому що щоразу, скрізь у цій ідіотській школі, варто мені повернути за бісів кут і я бачу Мелфоя, після чого думаю про те, коли він нарешті почне розповідати про те, що я поцілувала його бридкий рот, — сильно, злякано і пристрасно. Ось чому цей час так і не зʼявився."
- Як хочеш, - кивнув Гаррі. — Я тільки хотів запропонувати трохи зняти напругу. — Він поправив нижній гудзик сорочки. - Якщо треба. — хлопець опустив очі. - Випустити пару, от і все.
- Все буде нормально.
Гаррі глянув на неї і знизав плечима.
— Я не збираюся нічого робити, якщо тебе це цікавить.
— А має?
— Ось я й говорю, що ні.
- Рада чути.
- Чудово.
- Ну, а ви з ким ідете? — спитала Герміона, плюхаючись на диван і відкриваючи книгу.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Спрага/Water/Переклад
Fanfic- Ти той, хто змушує мурашки бігати по моїй шкірі, коли ми стоїмо в одній кімнаті! Ти на дні Мелфой. І твій батько навіть не міг навчити тебе нічого іншого, крім того, як тягнути всіх інших разом із собою... Її чарівна паличка полетіла в сторону. |...
