Частина 11. Розділ 1

176 4 0
                                    

— Палички треба здати деканам факультетів завтра до п'ятої години вечора, — Дамблдор поклав зчеплені руки на свій неймовірно широкий стіл. — За сніданком ми оголосимо це всім семикурсникам, але я порадив би по обіді обійти вітальні і нагадати забудькуватим.

Герміона не могла зосередитись. Драко весь час дивився на неї. Злегка повернувши голову, здається, безуспішно намагаючись робити це непомітно. Але навіть Дамблдор помітив, і від цього стало ще гірше. Її щоки горіли сильніше, ніж будь-коли, і можна було тільки гадати, наскільки неймовірно вона почервоніла.

"Припини дивитися на мене, ідіот. Просто припини".

— Дехто з студентів висловлював невдоволення щодо паличок, професоре Дамблдор, — пробурмотіла Герміона, провівши рукою по волоссю, накидуючи його вниз, щоб прикрити щоки. — Вони хотіли б замкнути їх у спальнях.

- Колись так і було, міс Грейнджер, - кивнув Дамблдор. — Однак кілька років тому група студентів збиралася використати магію для того, щоб створити максимально можливий хаос. Жаль, але якщо палички залишаються в спальнях, виникає набагато більше реальних можливостей для порушення правил.

Герміона кивнула. Щось про реальні можливості. Якби тільки цей... перестав дивитися на неї. Майже ритмічно приблизно кожні три секунди. Це здавалося неприродним.

— Маєте запитання, містере Мелфой?

Драко швидко обернувся до директора.

— Поки що нічого не спадає на думку. Хіба що... — він замовк, підбираючи слова. — Що конкретно передбачається щодо Старости Хлопців і Дівчат?

- Що саме вас цікавить?

— Щодо традиції, професоре. Тобто чи маємо ми весь вечір провести разом? Скільки разів нам потрібно танцювати один з одним, наприклад?

«Гімнюк. Ти повний гімнюк», — обличчя Герміони палало.

Дамблдор окинув їх швидким поглядом. Вона відвела очі, намагаючись здаватися якомога байдужіше.

— Думаю, немає потреби весь час бути разом, ні. Звичайно, ви маєте разом оголосити про початок заходу та провести офіційну частину. Щодо решти вечора, можете робити, що хочете. На префектах лежить певна відповідальність, але це не завадить вам добре провести час.

- Ясно, - кивнув Драко. - Дякую, професоре. — І тут... Мерлін... він знову скоса глянув на неї.

Спрага/Water/ПерекладWhere stories live. Discover now