У планах Ацуні було в першу чергу закінчити роботу з важливими паперами. Однак, коли він прибув до штабу, чоловік вирішив все-таки зайнятися виготовленням ліків. Тому, вже через три години, Еліс стояла біля темного паркану, що огороджував будинок Дейнеріс.
– Тримай - як тільки дівчина встигла вийти, Еліс миттєво кинула їй ліки в руки.
– Як грубо - драматично промовила Дейнеріс, впіймавши пакунок.
– А ти думала я буду з тобою поводитися як Атахіро? - дівчина склала руки на свої груди.
– Бажано - на обличчі Дейнеріс можна було помітити, як куточки губ піднялись.
– Хто такий Атахіро? - на вулицю до дівчат вийшла Касумі, якій було цікаво, з ким розмовляє її матір - І до речі, привіт Еліс.
– Привіт, сонце - спокійно відповіла дівчина - Атахіро наш друг.
– Стривай, ти принесла ліки від того чоловіка? - дівчинка з цікавістю подивилась на пакунок, який тримала Дейнеріс.
– Нууу, так? - Еліс спочатку розгубилась подивившись на Дейнеріс, а зрештою вона перевела погляд на Касумі.
– Що за замкнене коло? Мама його знає, і ти - дівчинка на мить навіть трішки насупилась від роздумів.
– Просто спільні знайомі - Дейнеріс спокійно знизала плечима.
– Гаразд, мені час. Чекаю на тебе ввечері - йдучи в інший бік промовила Еліс.
– Ага - в короткій відповіді дівчині, відчувались відтінки байдужості, коли вона зачиняла чорну, металеву хвіртку.
– Ти знову кудись підеш? - Касумі йшла поруч з матірʼю і часом переводила погляд на неї.
– Не кудись, а до Еліс - зайшовши в будинок відповіла Дейнеріс.
– Між іншим, тату без тебе самотньо вночі - з посмішкою промовила дівчинка.
– В якому сенсі? - дівчина навіть здивувалася. Її брови піднялись до верху, коли вона повернулася до доньки.
– Ну не знаю. Ти вночі йдеш до Еліс, а тато спить сам, без своєї коханої. Я ж знаю, як тато полюбляє тебе обіймати. А ще я знаю - на обличчі Касумі з'явилася більш хитріше посмішка.
– Касумі! - трохи з соромом гаркнула Дейнеріс - Багато чого ти знаєш у свої чотирнадцять.
– Наче ти цього не знала - Касумі закотила очі з лукавою посмішкою.
– На жаль знала, тільки не в чотирнадцять, а трохи раніше - дівчина гірко посміхнулась, її губи зігнулися в іронічну усмішку, але в очах відбивався смуток. Цей посміх віддзеркалював її невидиму рану, яку вона намагалась приховати від світу.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Кров за кров: історія помсти
FantasyІсторія головної героїні - Дейнеріс Адомсон, яка намагається відстояти майбутнє для своєї сім'ї після того, як її батько вбив жінку лиходія - Джонсона. Вона робить все можливе, щоб захистити своїх близьких від гніву та зловмисних планів чоловіка, як...
