Розділ 5. «"Перше„ завдання»

47 4 1
                                    

Кайн зайняв місце за столом на кухні та глибоко занурився у виконання своїх домашніх завдань. У той час, як підліток зосереджувався на своїх завданнях, Дейнеріс вирішила все таки відпочити та лягла на ліжко у своїй кімнаті. Саме Кайну вдалося переконати дівчину відпочити та дати їй можливість відновити свої сили для подальшої діяльності.

Підвечірок підходив до свого кінця, і в домі відчувалася зростаюча активність. З кожною хвилиною збільшувався рух та жвавість. Ед, який довгий час був відсутній, нарешті повернувся додому. Він відчинив двері і крокував по коридору, перетинаючи поріг кухні. Коли чоловік увійшов до кухні, він помітив, що Кайн також знаходиться там. Проте, на його обличчі не з'явилось жодної ознаки здивування.

– Знову батько випив? - запитав Ед, притулившись до стіни і скрестивши руки.

– Так - відповів Кайн, піднявши очі на чоловіка.

– Де Дейнеріс? 

– Спить. У неї знову був напад - хлопчик піднявся і склав зошити.

– Ти ж пам'ятаєш, де твоя кімната? 

Хлопець лише мовчки кивнув і повернувся до своїх справ, покинувши кухню. Ед теж не залишився на кухні і вирішив зайти до своєї спальні. Коли чоловік увійшов до кімнати, його погляд спинився на Дейнеріс, яка з легкістю виглядала змученою, лежачи на ліжку та прикриваючись ковдрою. Підійшовши ближче, він звернув увагу на те, що волосся дівчини закривало її обличчя. Ед обережно прибрав його та поцілував її у чоло.

– Полежи зі мною, будь ласка, – пролунав хрипкий голос дівчини.

– Ну і куди ж я подінусь? – він трохи посміхнувся і ліг поруч з Дейнеріс.

Хоча Ед був трохи злий на Дейнеріс, він знав, що вона робить це заради їхньої сім'ї, тому він намагався зберегти спокій і терпіння.
Протягом двох годин вони лежали поруч, майже не рухаючись. Дейнеріс спробувала тихо підвестися, щоб не розбудити Еда, але безуспішно. Хлопець взяв її за зап'ястя і легко притягнув до себе.

– Куди ти? - запитав він.

– Немає сенсу брехати, правда? - важко зітхнула Дейнеріс.

– Мг - хлопець розплющив очі та сів біля неї.

– Мені сьогодні вже потрібно бути на новому місці роботи.

– Дейнеріс - чоловік подивився на неї – пообіцяй, що ти розповісиш мені все.

– Обіцяю - легенько посміхнулася дівчина.

Кров за кров: історія помстиWhere stories live. Discover now