Розділ 15. «Перше завдання агентства»

43 3 0
                                    

Ранок на годиннику показував майже сьому. Сонна тиша досі панувала в будиноку, і тільки слабкий промінь сонця пробився крізь занавіску, ніжно розганяючи морок. Навіть Дейнеріс лежала спокійно поглинена сном. Такі наслідки майже завжди торкаються дівчини після довготривалих зібрань. З великим здивуванням Ед прокинувся першим. Він був вражений, що дівчина ще спала.

До сьомої ранку повинна прокинутися Касумі щоб збиратися до ліцею. Проте проблем з цим не було, тому що вона як і мама встає автоматично у цей час. Бенкет відбудеться о восьмій вечора, тому поки хвилюватися не було за що.

– Котра година? - голос дівчини був м'яким, ніжним і трохи збудженим через неочікуване пробудження від шорохів.

– Без пʼятнадцяти сім. Спи ще - Ед нахилився над Дейнеріс і поцілував її в лоба.

– Ні. Потрібно вставати. Касумі ж сьогодні на заняття - дівчина не поспішаючи сіла на край ліжка.

– Гаразд. Я хоча б задоволений, що ти нормально поспала.

Після ранкової рутини, Дейнеріс увійшла в кімнату Кіріана. Вона тихо переступила поріг і зупинилася біля його ліжка. Обличчя Кіріана здаля сяяло невинністю та спокоєм, а його груди ніжно піднімались і опускались у ритмі рівномірного дихання. Дівчина витягнула руку і ніжними рухами погладжувала мʼяке волосся хлопчика. Її пальці ледь торкалися волосся, неначе хотіли передати звідти всю свою лагідність та дбайливість. За легким погладжуванням, хлопчик почав плавно повертати свою головку з боку на бік, наче відгукуючись на її дбайливий дотик.

– Вставай, сонце - прошепотіла Дейнеріс.

– Навіщо? - крізь сон промимрив хлопчик.

– Ти сьогодні підеш з нами на роботу.

– Правда? - сон Кіріана як рукою зняло – Я побачу дядька Ацуні?

– Ні, ми підемо на роботу тата. До речі, ти пам'ятаєш про що ми домовлялися?

– Ага - засмучено прубормотів хлопчик – Я не знаю, що ти працюєш у мафії. А коли ми підемо до тебе на роботу?

– Так сильно хочеш туди? - з усмішкою запитала дівчина.

– Дуже - трохи скрикнув Кіріан підвівшись з подушки.

– Якщо все буде добре, то цього тижня я тебе візьму.

– Ура - хлопчик був настільки радий, що вже повністю прокинувся – А що ти сьогодні приготувала?

Кров за кров: історія помстиWhere stories live. Discover now