Вулиці міста були вкриті білосніжним снігом, а холодна температура відчувалась на обличчі.
Приватні будинки перетворились у місця казкової краси. Кожен з них увібрав у себе душу свята – величезні ялинки, що мерехтять мільйонами мерехтливих вогників, та веселі сніговики, які виглядають ніби живі. Кожна деталь створює враження, ніби будинки самі по собі радісно вигукують: "Зараз святкуємо!"
Дейнеріс швидко крокувала по засніженій дорозі.
Її вдосконалене пальто та утеплені черевики не змогли ані трішки зменшити відчуття холоду, що пронизував кожну пору шкіри.
З миттєвістю вона ввійшла у просторий будинок, і вже на порозі відчула, як тепло обіймає її, наче добра душа дарує оманливий спокій у цей морозний вечір.
– Мама прийшла!! - майже за секунду з вітальні вискочив Каріан.
– Привіт - дівчина зняла верхній одяг і обняла сина.
– Ти змерзла? Може приготувати гарячий шоколад чи каву? - запитав хлопчик.
– Дякую, але краще може допоможеш приготувати вечерю? - дівчина нарешті зняла черевики і рукавички. Навіть з ними її руки були червоні від холоду.
–Ходімо!
З кожним нарізаним овочем і прожареним шматком м'яса у каструлі кухня наповнювалася ароматами різноманітних спецій, що розкривалися в теплому повітрі. Кіріан, зосереджено відмерюючи інгредієнти, посміхався, коли мати розповідала йому про свої спогади з дитинства, пов'язані з цими самими стравами.
Їхні рухи узгоджено взаємодіяли, мов хореографія: один доповнював іншого, створюючи гармонійний ритм готування. Вони обмінювалися посмішками та дотиками, коли передавали інгредієнти чи поради.
Хлопчик ділився своїми успіхами в навчанні з матір'ю, описуючи свої досягнення та радіючи підтримці, яку отримував від друзів. Він вражався тим, як активно його друзі відгукувалися на його досягнення та спільні успіхи.
– Будемо сьогодні прикрашати будинок? - нарізаючи червону рибу, поцікавилась дівчина.
– Оо, я тільки хотів спитати. Звісно сьогодні! Новий рік вже за два дні, а будинок ще не готовий.
– Ти ж знаєш, що я не дуже люблю все це. Але й вас залишати без свята через мене - не хочу.
– Ти взагалі не любиш зиму - нагадав Кіріан – Але нічого страшного, я примушу тебе її полюбити - з радісним сміхом заявив хлопчик.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Кров за кров: історія помсти
FantasiІсторія головної героїні - Дейнеріс Адомсон, яка намагається відстояти майбутнє для своєї сім'ї після того, як її батько вбив жінку лиходія - Джонсона. Вона робить все можливе, щоб захистити своїх близьких від гніву та зловмисних планів чоловіка, як...
