Частина 2. Спогади, Біль, Реальність

55 11 0
                                    

Свій перший вечір а потім і ніч після переродження, Вайлет провела під світлом нічної лампи та за письмовим столом у компанії ручки, блокнота та своїх спогадів що переповнювали голову підлітка.

Дівчинка багато разів тоді повторила собі що пора йти спати коли бачила пізні години, але новий спогад змушував продовжити записувати деталі якомога точніше. Чомусь їй здавалося, що кожного разу як вона йтиме спати, щось точно забуватиметься, буде стиратися з пам'яті. Тому сон, це наразі її найбільший ворог.

Перший раз підліток торкнулася ліжка о 4 годині ранку, та проспала аж до обіду. Прокидалася дуже тяжко та без аби якого бажання прощатися з подушкою. Але крик старшого брата з кухні спускатися на обід, не дав насолодитися тихим відпочинком у затишному домі.

Ліниво підіймаючись, вона почала збиратися.

*за столом*

- Ти що хочеш зробити? - Кріс ледь не подавився шматком м'яса який тільки поклав до рота та почав жувати, коли раптом молодша сестра зробила серйозну таки заяву стосовно найближчих планів на майбутнє.

- Подати грант та виграти його. - відповіла вона на подив брата зі спокійним виразом обличчя. Вона очікувала чомусь біль бурхливої реакції. Це ще було за її мірками слабенько.

- Ти звісно не дурна, та навіть можна сказати розумна в деяких предметах, але... Грант виграють зазвичай лише генії які з книжок не вилазять роками. А наш район не славився переможцями останні декілька років і ти сама прекрасно знаєш причину. На навчання часу лишається не багато коли їжі на столі не вистачає. Всі ідуть працювати аби куди у досить ранньому віці та забувають про славне майбутнє та репутацію.

- Тому я і хочу тепер спробувати виграти. - продовжила та - Раз навіть мої однолітки з різних навчальних закладів здалися, то буде досить мало конкурентів. У мене буде шанс на перемогу якщо я зможу обрати хорошу тему та представлю її з гідністю.

- Слухай, сестричко... Я розумію твій запал але... - Крістофер зітхнув, потягнувшись за філіжанкою кави - Шансів майже немає. Навіть при таких обставинах як зараз коли майже немає тих хто хоче спробувати. Ти маєш знати як ці відбори працюють. Районам нижче третього дають лише примарну надію і не більше.

- Навіть якщо він дорівнює нулю, то я хочу спробувати. А логіка аля "виграють улюбленці" вже не дуже актуальний. Ніхто не виграє нижче третього. Сам щойно казав. Але... Ти тільки уяви, а якщо вилізе хтось на кшталт мене з п'ятого. Це може сильно підвищити важливість родини та підняти нас до гори.

Кінець світу: ПерезапускWhere stories live. Discover now