Дівчина відчувала немов велетенську сумку заповнену по краї камінням на плечах, коли закривала за собою металеві двері даху, та спускатися по темних сходах чуючи відлуння власних кроків. У вухах дівчини звучав дзвін, її власні крики зі спогадів, та почуття безвихідності. Знову охоплювали останні моменти життя, погляд колишнього кохання, його зрада. Від цього долоні стискалися у кулаки, а зуби починали на непідсвідомому рівні вже кусати губи.
Весь шлях до брата вона лиш заспокоювала свою панічну атаку, в надії що Крістофер нічого не питатиме навіть якщо помітить. Та на щастя, старший нічого не озвучував.
Вайлет тільки но встигла повернутися та всістися щоб перекусити перед сном, як почула кроки, які швидко наближалися якраз з напрямку, звідки й сама недавно тільки повернулася. До приміщення де вони вирішили зупинитися влетів Аліс, із досить напруженим виразом обличчя. Очі бігали по всіх куточках кімнати, та подеколи зупинялися на секунди дві-три саме на людях. Він ніби намагався вирахувати щось посекундно.
Буквально доленосна мить паніки, та він побіг до багажу почавши все швидко, непереборно, аби як запихати всередину рюкзаків, навіть ігноруючи факт права власності. По бажанню, юнак би взагалі нічого не брав, але тоді вже бісилися б на нього за те що командує та робить що хоче.
- Пора тікати!
- Не зрозуміла?! - Вайлет піднялася на ноги та кваплячись підійшла до речей, також їх ховаючи назад. Хоч не знала причини, але чомусь довіряла підозрілій паніці нового знайомого. Навіть краще за свої передчуття. Все-таки він був самим сильним серед них, та на разі панікував явно не просто щоб їх налякати перед сном.
- Що трапилося? - Запитуючи пакувався і Кріс. Всі троє вирішили не тягнути час пустими балачками та запитаннями. Вирішили об'єднати два заняття.
- Не впевнений на всі сто відсотків, але сюди наближається щось небезпечне. Дуже швидко, та ніби чітко розуміючи куди йде та чому. Ми маємо тікати поки не пізно. – Кидаючи собі на спину рюкзак Вайлет, хлопець вже був готовий йти. Залишалося дочекатися Кріса.
- Звідки знаєш? Щойно ще нічого не було видно або чутно. Я ж була також там.
- Запах крові та гнилі які відчуваються вже за кілометри. Думав мене вирве поки біг сюди щоб попередити і вас. – Чорнявий дуже квапив брата та сестру які ніяк не могли швидко зібратися.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Кінець світу: Перезапуск
Science-FictionДивні створіння які виникли нізвідки та заполонили весь світ за дуже короткий час. Інфекція, якій людство так і не змогло дати логічного пояснення. Боротьба не за владу, а тепер за життя. Ковток повітря, на який ти маєш заслужити право. Світ щ...
