Володар Таємниць 2: Коло Невідворотності

Частина 1: Кошмар. Розділ 31: Святкування

Незважаючи на свою скупість, Луміан вирішив не зупиняти сестру. Коли Ава, Раймунд та інші розвернулися і пішли до сусідньої будівлі, він навмисне відстав і прошепотів Аврорі:

— Поклич мене, якщо прийде відповідь від «Романа-тижневика».

— Не хвилюйся, я триматиму тебе в курсі, — відповіла дівчина, підбадьорливо глянувши на брата.

Святкова і радісна юрба продовжувала співати, раз за разом стукаючи у двері селян Корду.

Нарешті молодики та Ава прибули до резиденції адміністратора, яка була перероблена із давнього замку, що стоїть ще з часів правління Сауронів. Темного кольору і з двома високими вежами, вона була розташована на пагорбі на околицях Корду.

Зовнішні стіни, що оточували будівлю, вже давно були знесені. Луміан і компанія пройшли через сад, створений подружжям Беостів, і підійшли до входу.

Подвійні двері були з чотири-п'ять метрів заввишки, коричнево-зеленого кольору, як дерева, і виглядали дуже важкими.

Вони складалися з верхньої та нижньої частин, і якщо господарі не чекали дуже поважних гостей, то відчиняли лише двометрову нижню частину.

Ельф весни є втіленням весни та вісником врожаю і тому заслуговує на найпочесніше ставлення. У цей момент важкі двері повністю відчинилися, і на порозі з'явилася мадам Пуалі у світло-зеленій сукні з корсетом.

Тримаючи в руках сплетений з гілок кошик, збоку і на півкроку позаду стояла її служниця Кеті.

Ава підійшла до них і заспівала пісню благословення.

Мадам Пуалі мовчки слухала з усмішкою на вустах, яка надавала їй благородного і стриманого вигляду. Молодики, що супроводжували Ельфа весни, не наважувалися навіть глянути на неї. Проте Луміан подумки глузував, коли побачив її в образі шанобливої мадам. У його думках знову з'явилася картина, як ця вишукана жінка займається брудними речами зі священником.

Коли пісня закінчилася, Ава обміняла насіння дерев на кошик з яйцями.

Хода благословення закінчилася. Хлопці знову зібралися довкола Ельфа весни і попрямували гуртом до гірської річки, що протікала неподалік від села. Настав час перейти до другої частини Великого посту — ритуалу на березі водойми.