Володар Таємниць 2: Коло Невідворотності

Частина 1: Кошмар. Розділ 72: Жертовний танець

— Сило Невідворотності!

Як тільки Луміан вимовив ці слова давньогермеською мовою, світло довкола вівтаря зловісно потьмяніло. Помаранчеве полум'я свічки різко заколихалося, наче довкола звіявся сильний вітер, і стиснулося до розміру горошини перцю.

Тієї ж миті у його грудях розлилося тепло, а в голові трохи запаморочилося. У вухах задзвеніло, наче він знову ось-ось почує той жахливий голос, який долинав з нескінченної далечини, але водночас звідкись зовсім поруч.

Хлопець опанував себе і раптом усвідомив.

Спотворення у його тілі було запечатане сутністю, якій належить синювато-чорний символ. Навіть якщо він порине у глибоку медитацію, то, викликавши символ чорного терену, зможе залучити лише мізерну частину його аури. Йому точно не вдасться вивільнити справжню силу мітки.

«Чи зможе ритуал обійти печатку і поглинути дар? Мабуть, так, якщо велика сутність, яка стоїть за синювато-чорним символом, дасть на це дозвіл!»

Згадавши непохитну впевненість загадкової чужинки, Луміан відчув приплив упевненості. Він навіть запідозрив, що сам ритуал містив частину, що відповідала за отримання дозволу тієї великої сутності.

Проте щодо того, яка саме, парубок не був певен: йому не вистачало знань містицизму.

Перебуваючи на середині ритуалу, хлопець не наважувався зволікати. Він зосередився і продовжив читати далі стародавнім гермесом:

— Ти минуле, теперішнє та майбутнє.

— Ти причина, наслідок і процес.

Кожне слово відбивалося луною від стіни духовності, утворюючи всередині страхітливе ехо. Підлога та речі довкола вівтаря почали звиватися і дрижати, наче незліченні химерні істоти намагалися вирватися назовні й проникнути в руїни сну.

*Вуу!*

Нізвідки з'явився чорний вітер, миттєво оточивши Луміана. Полум'я свічки, яке раніше стиснулося до розмірів горошини перцю, раптово збільшилося і забарвилося у сріблясто-білий та чорний кольори.

У голові парубка знову з'явився жахливий голос, який раніше штовхав його на межу смерті та втрати контролю. Проте якоїсь миті з вівтаря виринув ледь помітний сірий туман і одразу згустився навколо нього.