"Гроші - це не кохання"

Розділ 10.

Кожна відома на цілий світ лікарня хоча б раз чула або знає про те, що зробили вчені в Україні. Попри роки, лікарі та вчені все ще сподівалися знайти родину безсмертних, які можуть жити вічно.
Прохожі навколо дивилися на Кана, який несе на руках поранену  дівчину. Деякі навіть впізнали одну з двох та стояли із захоплюючим обличчями.
– Лікар, можете оглянути, Міледі? Я оплачу огляд.– серйозними тоном звернувся до випадково лікаря, що просто стояв і дивився в документи.
– Так, йдіть за мною.– повів в потрібний кабінет для огляду де було ліжко.
Канадець посадив на ліжко, а сам сів поряд спостерігаючи за професіоналом.
– Що трапилося, чому молода дівчина отримала таку травму?
– ДТП.– коротко відповів той.
– Га? Ви не жартуєте!? Не може таке бути! З такою травмою і так мало крові...– запідозрив що щось негаразд.
– Що ви маєте на увазі?– з підозрою запитав Канада.
– Мені треба дещо переглянути, я зараз повернуся.– стурбовано вибіг з кабінету закривши двері із гучним гуркотом.
– Що такого сталося?– питально дивився в слід. 
Україна почала хвилюватися.
А раптом він здогадається і  може статися ще щось жахливе? Які ж тоді будуть наслідки? Що буде далі?
Чим більше вона хвилювалася тим більше переляк з'являвся на обличчі, руки непомітно тремтіли.
– Щось сталося? Щось не так?– привернув до себе уваги.
– Ну, я не впевнена... чи варто це розкрити...– погляд бігав з сторони в сторону.
– Що саме? Я не хочу здаватися нав'язливим і розпитувати про особисте...
– Я вампір.– коротко і гостро вимовила тремтячими губами.
Голос був трішки тихішим від нормального та з нотками невпевненості,  ніби обираючи варіанти подальших дій.
Канада спочатку думав що це жарт, але коли тиша стала ще більшою між ними обома, то тоді вже було не до жартів.
Почути таке прямо в обличчя, перед тим кому кажеш, дуже сміливо і довірливо.
Тепер не тільки Україна думала, ну і Кан над подальшою ситуацією.
Минало п'ять хвилин з останніх слів.
– Це секрет. Пообіцяй, що збережеш це між нами...– невпевнено продовжила.
Правдивої причини чому вона розказала таку цінну, важливу і неочікувану інформацію не було. Але фотомодель вже мав декілька варіантів. Один з них — це дружні відносини. Звучить по дурному, оскільки вони зустрілися нещодавно, але тим не менш це була одною із логічних версій на даний час.

/ Можливо я кваплю їхні стосунки в статус: друзі, але тим не менш виглядає на мою думку непогано. Але я повільно відчуваю, що натхнення зникає, навіть якщо  я хочу продовжити цю історію.
Я колись коли писала інший фф, то писала план в замітках. Але через це мені ставало нудно продовжувати, бо я знала основні події і тоді зникала цікавість й бажання продовжити, тому я і не пишу подібне. Хоча для найближчих подій варто спробувати... колись...
О! І ще дещо! Дякую всім хто ставить зірочки і пише коментарі, таке буває не часто,  та й мотивації трішки додає.     👉🏻👈🏻
До зустрічі в новій частині!😉\