– Чому питаєш, чому!? Ти хіба не розумієш? Не прикидайся, що не розумієш всю ситуацію!– почала обговорювати все що на думці.
– Я справді не розумію тебе, сестричко… Що ми вам зробили...?– сумно дивився на неї.
А що він міг зробити? Якщо справді не бачив всю ситуацію з її точки зору, яка є цілком несправедливою.
– Краще залиш її в спокої. А я з нею пограємо у шашки, так? Ти ж робила це із Запорізькою Січчю. Я теж хочу!– за скиглив Русі-Україна, наче мала дитина.
– Так, пішли. А ти залиш мене в спокою і справді подумай про це з моєї сторони.– розвернулася і пішла за Русь.
Розчаровано пішла за пакетом крові.
Україна справді так хотіла ще раз поговорити з тою молодою людиною, які розкрила серйозний секрет, але натомість буде закрита в домі на тиждень. Як ще сумно від того, що шанси на дружбу за межами родини знову можна втратити. Втекти буде складно, бо за вечеряю вся родина України збирається разом, щось схоже на традицію. Тому одразу би все дізналися. Через вікно, якось не дуже і теж може хтось побачити. Поки нема батьків, то є чарівна камера у входу.
То ж шансів нема...
Тому в таємниці від всіх вона переписується з ним, як й цього вечора, так не вимушено і радісно. З часом Україна почала закохуватися, в те наскільки він добра, турботлива, ввічлива, гарна людина.
ВИ ЧИТАЄТЕ
"Гроші - це не кохання"
ФанфикПривіт всім! Малюнок не мій! Давненько я не писала романтичне. Вирішила написати ще більше подібних шипів, як із Німеччиною та Рейхом. Але цього разу буде англомовець, але оскільки я давно не писала, то можуть бути труднощі із натхненням та ідеями...
