Молдова весь цей час слухала їхні розмови, дуже тихо, щоб ніхто її не помітив. Вона так ненавидить свого лідера, тобто Білорусь, але не в силах піти проти неї в одну мить. Тому планом є те, щоб дізнатися план тих 'знайомих' гостів, приєднатися до них і врятувати вампіра, і втекти. Стати вільною, працювати в місті вченим достатньо є місця, щоб не бути тут, але Білорусь дуже настирна і бувала божевільна, коли вони розмовляли про можливе звільнення Молдови. Лідерка не хоче, оскільки лише їй довіряє таку роботу. Всі інші просто ледацюги, ні на що не здатні.
Вони між собою не довго балакали через правила лабораторії. Тож нажаль, поговорити про останні дні життя не вдасться багато.
Приходячи іншим разом, їм вже більше дозволяють побалакати, тим самим стають більше довіряти таким поважним особам.
Після розмови, до камери завітала Молдова. Вона виглядала так, ніби боялася що хтось ще дізнається про її вчинки, які на перший погляд не одразу зрозуміло.
– Пані Україна, я знаю, що не коректно зараз казати про подібне, але все ж... Я можу допомогти вам полегшити життя. Тільки вам прийдеться виконувати мої вказівки, дещо я не зможу змінити.– стояла біля дівчини, яка втомлено сиділа на ліжку.
– Чого це раптом? Ви ж та, хто мені давала їжу, від якої мені стає лише гірше. Ви берете мою кров для своїх дослідів! Як я можу у ваші слова вірити!?– крикнула, зла, не насичена їжею дівчина.
– Вибачте... У мене нема вибору. Але з цього моменту я таємно зроблю так, щоб вам було краще. Крім того, я допоможу вашим знайомим втекти звідси. Лідер цієї справи доволі божевільна, а я не здатна так легко перед нею сказати, що йду проти неї... – винно поглянула не співрозмовника.
– Ну, наприклад. Що далі? Які вказівки?
– Так. Вам просто треба грати у гру стомлення, виснаження особливо перед іншими. Тоді вони послаблять пильність. Для початку думаю що цього достатньо. Потім я подивлюсь чи варто щось ще тобі зробити для подальшого плану.– голос був звичайним, але менш емоційним, без перепадів інтонації чи натяків на емоції.
Україна зітхнула з сумом і мовчки погодилася дивлячись.
Жінка повільно покинула камеру, було лише чутно, як кроки віддаляються.
Україна скептично дивилася в спину помічниці головної.
💭 Чому вона та сім'я Канади почали мені допомагати? Вони зрозуміли, що програють? Цікаво було би дізнатися справжню причину дії цих обох...🤔
/Аааа! Вибачайте, але ідеї справді зникають... Але писати хочу далі! Хоча я думаю над тим, як би покращити це. Мені здається, що романтики буде менше ніж я думала від себе.\
ВИ ЧИТАЄТЕ
"Гроші - це не кохання"
FanficПривіт всім! Малюнок не мій! Давненько я не писала романтичне. Вирішила написати ще більше подібних шипів, як із Німеччиною та Рейхом. Але цього разу буде англомовець, але оскільки я давно не писала, то можуть бути труднощі із натхненням та ідеями...
