"Гроші - це не кохання"

Розділ 20.

– В нас не залишається нічого крім, як 30 ударів батогом!– сердито сказала вчена.
Вона було одним із важливих і впливових дослідників. Її ім'я було Білорус.
Вона із посмішкою на очах дивилася, як Україну безжально б'ють. Глибокі рани, а кров маленькими струмка текла вниз по спині.
Всі ті тридцять ударів було перенесені на спину. Але на подив Білорусі, дівчина мовчки витримала всі удари попри нестерпний біль, лише самотні сльози показуватися з щік. Жовто-блакитні очі дивилися в підлогу, а тіло тремтіло то від люті, чи то від болю.
Коли все це закінчилося, вона лежала в ліжку, окута теплою ковдрою і згадувала, як добре живеться на волі.
Її родина сердито зібралася в одній кімнаті. Всі з люттю в очах міркували над планом порятунку, щоб без поганих наслідків.
– То що ми робитимемо?– ЗСУ.
– Треба напасти на них зненацька!– Запорізька Січ.
– Ми не знаємо чи є в них дуже потужна зброя ніж у нас.– облом ідеї, УПА.
– Так, мій син має рацію. Я вважаю, що краще за все напасти непомітно, заблокувавши всі можливості до атаки з їх боку.– УНР.
– Можливо, в цьому є сенс.– ЗУНР.
– Ех...  Це так складно. Їй потрібно було бути обережною.– сумно опустив голову Русі-Україна.
– Пропоную непомітно знищити камери, взяти під контроль кімнату спостереження і непомітно втікти разом із Україною.– УПА.
Всі поглянули на УПА, як на Бога або надію.
Канада вже теж мав свій план. Щоб він спрацював треба потрапити разом із Великобританією, щоб ніхто нічого не запідозрив і вже потім непомітно забрати вампіра звідти.
Білорусь розмірковує над тим, як дізнатися про місцезнаходження родини. І ідей поки що жодної. Поки не почула про схвильованого вченого.
– У неї неймовірна кров! Ви тільки погляньте! Регенерація вдвічі більше ніж у звичайної людини!
– Справді... Можете виявити формулу Зілля Довголіття?– Білорусь.
У відповідь отримала кивок.