Після того, що сталося пройшов вже місяць. За той місяць не дуже багато чого сталося.
Фелікс так досі ігнорує Хвана, намагався не потрапляти на очі.
Ви запитаєте чому Фелікс так боїться поговорити з Хванам. А все просто щоразу коли він дивиться на нього в Лікса випливають картинки з тієї ночі. Як вони торкалися один одного, як їм було добре, щоразу Фелікс начебто відчуває все те, що відчув у ту ніч. Всі ті торкання, всі ті емоції та збудження відразу його накривало з головою.
У Лікса скоро випускнин іспити, а у нього в голові тільки одне, як би не попасця на очі Хвану і не збудитись від цього.
Джисон йому не раз казав, що треба перестати бігати від нього, просто сісти і поговорити. А що Хьонджин запитаєте ви, він стараєць якось десь перетнутися з Феліксом, навіть заїджав за ним в універ але все ні як, то втік, то взагалі прогуляв. Хвану це неаби як набридло. Ще й батько постійно запитує, чому вони не спілкуються, а Хьонджин просто відповідає, що посварилися ось і не розмовляємо. Але це сваркою навіть назвати не можна, ну хоч якось відмазатця треба.
Дім Хана. 18:12 годин. Кухня.
- Слухай я не розумію тебе, та поговори ти з ним, виясни і все.
- Та не можу, і я вже тобі розповідав тобі чому.
- Окей, тобто ти серйозно коли ти дивишся на Хвана, в тебе просто випливає картинку з тієї ночі?
- Так, ніби все на яву.
- Мг, а я думаю як тільки ви поговорете то все стане на в круги свое.
- Ти думаєш що щось зміниться?
- Ну якщо ні, то просто або переспи з ним ще раз, або з кимось іншим.
- ХАН.
- Що? Я не маю інших варіантів, як тобі допомогти. Починаючи жестикудирувати сказав Хан.
- Я також.
- В любому випадку вам потрібно поговорити.
- Окей з чого почати розмову?
- А навіщо тобі починати розмову?
- Я не зрозумів?
- Ну дивися, зайди до нього в кімнату та скажи що ти тут щось забув, або загубив, не має сенсу, а після пошукай там десь, короче провели там ну хвилин 10, якщо він не почне розмову то й ти не починай, бо це буде означати що ти йому не потрібний.
- Я ще ні коли не хотів так сильно щоб зі мною поговорив Хьонджин.
- Ну що, вперед і з піснею.Фелікс вийшов від Джисона і попрямував додому. Через хвилин сорок він вже був в дома. І вирішив, що зразу як переодягнетьця піде до Хвана та буде пробувати.
- Хьон можно зайти, я тут просто загубив одну річ, тому ти не проти щоб я пошукав?
Це перше що він сказав за останній місяць. Невже він на стільки мене не хочишь бачити? Я на стільки його зламав?
- Так звичайно пошукай.
- ДякуюФелікс підійшов до столу і почав там шукати не зрозуміло що.
Пройшло вже десь хвилин п'ять, але Хьон ще ні чого не сказав.
Він вже шукає щось на столі 5 хвилин, і я не розумію він на щось нарікав чи просто реально щось шукає? Добре зроблю останню спробу якщо не вийде я полечу до Тайланду та зачакаю там поки Фелікс випуститься з універу та з'їде.
Фелікс зрозумів що він навіть не дивиться на нього тому вже хотів іти, але його зупиняє Хван.
- Лікс зажди, будь ласко давай поговоремо я тебе прошу
- Добре давай, але я зовсім не знаю з чого починати цю розмовуСідаючи на ліжко сказав Фелікс
- Я також не знаю, але все ж таки, та ніч. Ми були п'яні ми не могли себе контролювати, тому ми не можемо звітувати про свої дії.
- Ти пам'ятаєш що тоді сталося?
- Не все. Збрехав старшийЗвісно він все пам'ятає. Про те як Фелікс попросив його поцілувати, про те як просив не зупинятися та продовжувати. І звичайно про його зізнання. Але просто не хотів щоб його коханому було неприемно.
- Що ти останнє пам'ятаєш?
- Те як ми заходимо в ванну, а далі вже прямує до ліжка. На лиці обох з'явився румянець.
- Давай все забудемо, просто стеремо зі своєї пам'яті і все.
- Згоден Ліксі. Слухай сьогодні неділя давай як завжди посдемо у мене та подивимося дораму.
- Давай
- Тоді, іди за смаколиками, а я поки дораму вімкну.Лікс зі усмішкою ішов на кухню не забувши написати Хану а Хьонджин Мінхо
"Лікс😈"
Хан я померився з Хьонджином"ДораміКвін👸🏻"
Я померився з Феліксом.☆○☆○☆○☆
Вибачте за маленьку главу, обіцяю наступна буде більше.
Зразу вибачте за помилки.
Ставте зірочки, це дуже важливо.⭐ Дякую.😘
ВИ ЧИТАЄТЕ
Маленьке сонечко яке я врятував //Закінчено//
FanfictionКоли я йшов на завдання з батьком я точно не очікував що там зустріну тебе.