Маленьке сонечко

382 38 6
                                    

- Хван Хьонджин я тебе ненавиджу. Ти обіцяв що не зробиш мені боляче. Але зробив

Стоп. Стоп. Стоп. Ви напевне не розумієте що тут коїтьця давайте я вам розповім.

Всім привіт мене звати Хван Хьонджин і я старший син сім'ї мафії, в мене є ще молодший сводний брат, але давайте я вам розповім все спочатку.

9 років назад мене батько позвав мене наперше моє завдання ми повинні були вбити наших ворогів, але щось пішло не так.
- Хьон, тут малий хлопчик. Забери його звідци поки його не вбили
- Так батьку
Я швидко пішов і побачив як троє наших людей захищають маленького хлопчика який плакав і трусився скоріш за все від страху. Я підійшов до маленького блондинестого на вигляд  дванадцятирічного хлопчика, з най мілішим ластовинням яке я колись бачив.
- Привіт сонечко. Давай я тебе виведу звідци.
Хлопчик ні чого не відповів кроки ще сильніше почав трудитися, плакати та качати головою в негативній формі. Я зрозумів він злякався пістолета який я тримав в руках. Я швидко відкинув його подалі і почав його заспокоювати.
- Не бійся я тебе не ображу. Давай ти зараз підеш зі мною, і ми підемо від пострілів подалі.
Я швидко підняв хлопця. Він був дуже легкий як для такого зросту. І ми сіли в машину
- Їджай до нас і не забуть попередити місіс Юрі, що я з цим малятком прийду на мед огляд завтра.

Він ще досі плакав, але ще ні чого не сказав. Я дуже сильно, хотів його заспокоїти.

Знаете хоч я і син мафії, ми ні коли не вбиваєм невинних людей, а тим паче дітей. Якщо сказати чесно люблю дітей, на мене завжди можно було покласти дитину. Тому я дуже часто сидів з дітьми наших гостей, я був не проти, тому знаю як його заспокоїти.
- Тримай попий водички. Але він не взяв. - Я тебе розумію, коли я був малий мене викрали і я в свої десять побачив перестрілку. Вони мене морили голосом я не їв два дні. А коли мене забрали додому я напевне дві неділі не виходив з кімнати та нікого не підписував до себе. Але ти мені можешь довіряти.

Я знов протягнув воду, на цей раз він взяв в нього дуже сильно точилися руки, але випив напевне ковтка три, і віддав пляшку.

  Він так і мовчав напротязі всієї поїздки. Коли ми приїхали я вирішив його відвести до своєї кімнати. Вона була доволі просторою тому вирішив що вона підійде.
- Ось моя кімната. Ти поки розпологайся, а я поки принесу щось нам поїсти і ми можемо щось подивитися. Я посміхнувся трішки потріпав його біле волосся, і пішов на кухню.

  Коли повернувся я побачив що цей хлопчик звалився в кутку піджав до себе ноги обійняв руками.
- Сонечко ти чого там спрятався? Але як завжди він не відповів, я підійшов до нього і привів поруч.
- Слухай може давай познайомимось? Мене звати Хван Хьонджин. А тебе як сонечко? Він мовчав досі і слова не сказав. - Добре тоді скажи хоча в скільки тобі кроків? Хлопчик показав на пальцях цифру 12.
- Слухай, а хочешь я тобі на гітарі зіграю? Зараз.

Я піднявся з підлоги і взявши гітару я сів на ліжко. Я почав перевернути струмом і співати пісню. На це це маленьке сонечко побивилося на мене і почав уважно слухати.

Коли я закінчив грати. Хлопчик просто дивився на мене і ні чого не говорив.
- Слухай, я повинен піти до батька. Я швидко не хвилюйся, якщо що то ти можеш спробувати пограти на гітарі.

Я вийшов з кімнати і пішов до батька який вже прийшов з завдання
- Ну як там хлопчик?
- Все добре, Але не промовлив жодного слова.
- Добре.доречі все що я  можу сказати, що його батьки загинули в перестрілці, тому ми повинні його відвести до ит будинку.
- Батько ти серйозно?
-  Так
- В нього на очах загинули батьки він не з ким не розмовляє, ти представляєш, що з ним буде в дит будинку?
- І що ти мені пропонуєш.
- Давай ми його усиновим?
- Ти розумієш яка це відповідальність.
- Так. Я буду за нього відповідати.
- Добре. Тоді ми його усиновим. І так, я буду тобі допомагати я знаю як ти любиш дітей, ти цим в мати пішов.
- Дякую. Добре я піду не хочу його на довго залишати, тільки ти можешь дати мені одну річ.

Ви спитаєте що я таке взяв у батька? Зараз все дізнаєтеся

- Привіт сонечко, ти тут не скучив без мене?
Хлопчик нарешті хото якось відреагував показав головою говорю "ні". Я був дуже радий тому що він не як не реагував на мене.
- Слухай в мене є для тебе подарунок.
Я дістав браслет який я попросив у батька. - Тримай тоді коли я тобі знадобляться написпм на цей сенсер і на моєму браслеті висвітитьця сонечко, це буде означати що тобі потрібна допомога.

Він показав в знак згоди, а я лиш посміхнувся. Пройшов вечір ми з ним грали в настільні ігри я йому грав на гітарі, а також ми повечеряли і подивилися три мультфільми.

- Ну все Сонечко треба лягати спати. Ти спи в моїй, а я піду до іншої

Я хотів вже йти, але він взяв мою руку і потягнув трішки на себе, я спочатку не зрозумів, а потім до мене доперло.
- Ти хочешь щоб я поспав з тобою?

Він показав головою в знак згоди.
- Добре без проблем

Ми лягли на ліжко і він зразу обійняв мою руку і заснув, а я посміхнувся поцілував в лоб і також заснув.

~○~○~○~○~○~○~○~○~○~○~○~○~○~○~○~○~
Ну ось і перша частина. Надіюсь вона вам сподобається.

Будь ласка поставити зірочки це дуже важливо для мене.⭐

Маленьке сонечко яке я врятував  //Закінчено//Where stories live. Discover now