Маленьке сонечко яке я врятував //Закінчено//

Мовчання мого серця ( Хьонджин )

-Боже Хьон що трапилося? Ти не наче привида побачив
- Я по п'яні переспав з Феліксом.
- Ти що зробив?
- Переспав з Феліксом
- О боже, як це сталося?
- Я сам не знаю

Мінхо схопися за свою голову та зітхнув.

- Мінхо і що мені робити?
- Я не уявляю. Стоп, а як ти зрозумів що це сталося?
- Я не сліпий, і думаю не важко побачити поряд людину голу. Блять я переспав зі своїм братом.
- Ну давай почнемо з того, що ви не рідні брати.
- І що суті це не міняє.

Хьонджин поклав голову на стіл та важко зітхнув. Просто єдине що зараз хоче зробити, це вмерти від сорому.

- Слухай, можно в тебе запитати? Знаю що це запитання, не як тобі не допоможе просто цікаво стало.
- Питай
- Це ж, перший раз Фелікса? Обережно запитав Лі.
- Серйозно перше що ти хотів, запитати, ось це?
Обурено сказав Хенджін.
- Ну, мені просто стало цікаво, ну так що?
- Ну, як мені відомо, так. Мінхо я тебе прошу застріли мене.
- Ні стріляти в тебе не буду, але хочу поставити ще кілька запитань. Ти ж сподіваюсь поговорив з Феліксом зранку?
- Коли я прокинувся то він ще спав, а потім я відразу поїхав до тебе.
- Тобто ви не поговорили?
- Ні
- Так поговоріть
- І як ти це уявляєш "Привіт Лікс слухай я мушу з тобою поговорити я вночі з тобою переспав".

Зі злісною посмішкою він показавши палець верх, а після одразу ж зникла.

- Але в будь-якому випадку вам треба поговорити
- Я знаю, але я не уявляю, як це буде, він же мене зненавидить.
- Ні Фелікс, то не коли не зробить, він тебе дуже любить і ти це знаєш, тільки не можу точно сказати як брата, або як хлопця.
- Блять.
- Що?
- Батько він же був удома, а якщо він все побачив?
-Ну Тоді він би тобі давно зателефонував.

У цю секунду на телефон Хенджіна зателефонували номер "Батько".
- Ало
- Ало привіт, а ти де? просто я зайшов до тебе в кімнату, а там тільки Фелікс лежить і спить, і в мене запитання, чому він у спідниці? - А їм, я поїхав до Мінхо, а у спідниці, він програвш в нашій грі і повинен був весь вечір в ній сидіти але видимо вчора забув зняти.
- Зрозуміло
-А ти більше не чого не хочеш запитати
- А що повинен
- ​​Ну, наприклад, ти чув як ми зайшли?
- Ні я ж був до містера Хопа, я приїхав ось тільки хвилин двадцять тому.
- А добре.
- А коли ти думатимеш?
- Думаю, що через годину приблизно буду може раніше.
-Добре тоді зайди до мене коли приїдеш просто там треба що дещо забрав.
- Окей, давай до зустрічі.

Хван закинув слухавці і з полегшенням зітхнув:
- Ну що там? З надією запитав Мінхо
- Все чудово Хо, батька всю ніч не було.
-Ну хоч щось добре за сьогоднішній день.
- Ну так
- Але дам все ж таки пораду поговори з Феліксом, знаєш таку приказку "Лудше гірка правда ніж солодка брехня"
- Знаю але я не хочу втрачати його, він мені дуже дорогий.
- Знаю навіть якби ти не був у нього закоханий, то все одно переживав
- Так.

На телефон Хвана надійшло повідомлення.

"Ліксі❣"
Джині, а ти де?
Просто я хочу в тебе дещо запитати.

- Хто?
- Фелікс питає де я і хоче поговорити, я хвилююсь раптом він згадав ніч. Хоча якби згадав не думаю що звертався як Джині.
-Тож вірно

"Ліксі❣"
Джині, а ти де?
Просто я хочу в тебе дещо запитати.

"Джини👻"
Я в М інхо але я вже збираюся їхати дамою і так мене теж треба з тобою серйозно і терміново поговорити.

"Ліксі❣"
Щось трапилося.

"Джини👻"
Так

Хьон у брав телефон і сказав Мінхо що вже йде. Зайшовши в машину, він відразу поїхав у бік будинку і вирішив, що спочатку зайде до батька, а потім до Фелікса. Зайшовши до батька він дав Хьонджину коробку, яку він повинен відправити до Таїланду. Забравши коробку, він зайшов до Фелікса. Побачивши свого брата старший почав оноватця і в нево в голові був ураган

- І як же мені почати цю розмову? Напевно спочатку послухаю Лікса, а потім сам все скажу, сподіваюся він не зненавидить мене, вести це вперше його. Гаразд була не була.

- Привів Лікс
- Привіт Джині
- Як ти?
- Голова розколюєтьця, я більше не коли не питиму з Джісоном.
- Згоден.

Хенджін намагався уникнути зорового контакту з Феліксом вести йому просто соромно дивитися йому в очі і це помітив сам Фелікс

- Хьон щось трапилося чому ти так не хочеш дивитися мені в очі? Чи я щось уночі накоїв? Мережу я навіть не пам'ятаю як ми дамою дісталися. - Знаєш я хотів з тобою серйозно поговорити, і та ти дещо зробив, ні не дуже висловився ми, дещо зробили.
- Мені вже страшно, ти певен сто я мушу це знати.
-У будь-якому випадку ти коли колись згадаєш швидше за все знегавидиш мене, так краще що б ти дізнався це від мене, хоча ти мене знегавидиш раніше.
- Хьон ти мене лякаєш.
- Давай сядемо.

Брати серед на ліжко на якому чиса читире назад і прийшло це не порозуміння.

Чи ні?

☆▪︎☆▪︎☆▪︎☆
Ну ось і нова частина надіюсь вам сподобалось.
Зразу вибачте за помилки.
Ставте зірочки, це дуже важливо.⭐ Дякую за розуміння.