частина 5

34 3 0
                                    

Як раптом почувся тупіт ніг. Лія швидко залізла на дерево, заховавшись у листі.

На горизонті проявилися пару невідомих силуетів. Прислухавшись до розмови вона почула:

-Сьогодні вдалось здобути багато коштовностей. -сказав перший і найвищий. По одягу стало ясно, що він ватажок цієї шайки.

-Еге ж. Правда чуть не попались на очі.

-А я казав, що потрібно бути обережніше! От на наступний раз будете знати! -закотив очі чоловік у масці.

-Спокійніше. Не попалися ж. А я от дещо чув..

-Що ти чув?

-Слухи пішли.. Наче б то поселився в Тейваті мутант. Але не ясно чи то хлопець, чи дівчина. Кажуть втекла з лабораторії, аж з Сніжної. Чув, що може й у нас поселив-

Не встиг він договорити.Гіляка на якій сиділа Лія, тріснула.Після чого та полетіла вниз.

-Ся.. -договорив той і повернувся до дівчини- Так-так-так, хто тут у нас? Що ж нам з тобою робити.Можемо вбити, можемо побити або ж.. по розважатись. -ядовито сказав він.
Лія швидко підскочила на ноги і рванула на нього. Удар в бедро. Удар в ногу. В третій раз вона хотіла вдарити в живіт, але її вхопили.Затримали руки позаду спини.

Вона в свою чергу виривалась, але все марно. Головний з них хотів вже підійти, але його здуло вітром.

-Дура! Тобі ж сказали бути обережніше! -викрикнув хтось, хто накинувся на грабіжника.

Відкривши очі, Лія побачила Скарамуччу.Він в свою чергу наносив удари, від яких вороги падали на землю.

Коли всі здались, то дівчина звернулась до нього.

-Що ти тут робиш? Нахіда ж казала, що ти пішов по гриби.

-Проходив повз. Вставай.

Сказав він. Перша спроба, друга. Вона не змогла встати. Її вся нога була в крові.При падінні, поранилась і получила пару ударів.

-Ц, бісиш. -сказав Скара і підхопив її під руку.

Збоку здавалось, наче він грубо її тримав, але все наоборот. Він торкався ніжно, щоб не доторкнутись до рани на ребрі.
Йшли ви в мовчанці,але Лія порушила її.

-Як ти получив своє око бога?

-Прагнув свободи. Особливо після бою з мандрівником. Дуже ж довго мене контролювали. Надоїло і вирішив жити сам по собі. Ну правда з Нахідою.Якщо чесно, вона стала для мене як матір. -розповів той.Насправді з ним було приємно спілкуватись. Просто він той, який не одразу довіряє іншим.

-А від чого залежить, яке ти око бога отримаєш?

-Залежить це все від тебе. Наприклад Піро око, отримують ті, що майстри в своїх справах. Гідро ті, що чимось цінують і так далі. У нас вдома має бути книга по цій темі. В шафі поряд з кухнею.

Іншу дорогу ви йшли тихо. Кожен обдумував щось своє.

І ось ви на місці. Зайшовши нікого не побачили.

-Напевне пішла у місто. -сказав хлопець і пройшов у вітальню.
Лія пошкрябала до дивану і присіла. Нога дуже боліла. Таке враження наче у неї віткнулися сто голок.
Повернувши голову. Вона помітила, що Скара щось шукає у тумбі. Коли той повернувся, то дівчина побачила медикаменти.

-Що ж буде шкода, якщо у перший день помреш. Тож будемо тебе лікувати. Давай сюди ногу.
Перев'язавши їй ногу, він кинув в неї подушку.

-Ай!

-Будеш знати, як кудись своєю пятою точкою лізти! Я йду принесу тобі покривало.

Коли покривало було у дівчини. Та лягла і заплющивши очі поринулась в сон.


Хай хай. Це мій 3 фанфік. Надіюсь він вам сподобається!

Фф з Скарою(Заморожено) Where stories live. Discover now