Прибувши в селище, вони оглянулись.Була багато людей, які виконували свою роботу. Землеробство, скотарство, риболовля, ткацтво і тощо. Тобто одним словом сільське господарство.
Дивлячись на людей, Скара сказав:
-Тепер потрібно знайти Райю. Вона живе на околиці, тож це багато часу не займе.
Вони вже йшли до неї, як почули крик.
-Агов, це ж минулий провісник! Ану пішов звідси, а то вижену! -крикнув чоловік великого зросту.
-Ага! Що швидше мало було?! А?! Забирайся! -крикнула пристаріла жінка і взяла вили в руки.
-Геть! -кричали люди, які побачили ситуацію.
-Послухайте! Невже, ви не заспокоїтeсь? Ведете себе гірше за худобу. Ну серйозно, люди! Так, він був провісником, але це у минулому. Невже, ви вірите у всі слухи, що вам говорять?
-А ти ще хто така? Невже агент!?
Люди почали наступати. Скара швидко схопив її за руку і рушив в хащі. Люди бігли за ними,а ті відривались.Зупинившись в печері, вони подивились назад.
-Нікого. -констрактував факт хлопець. Переслідувачі всі по зникали, а хмари збільшувались.
-Думаю буде дощ. Хмари зібрались.
-Ага. Пропоную йти. -сказав він і потягнув її за собою. Як тільки вони ступили, то почав капати дощ. І ось, вони знову біжать,але не додому. Бо він надто далеко, тож вибрали вони базар в Сумеру.
Увійшовши туди, вони прикрились капішонами і попрямували вздовж лавок.
Посуда дзвеніла, аромат їжі охопив прилавки, зброя калатала.Робота на ринку йшла повним ходом. З боку від них, було багато людей. Продавці викрикували оголошення, щоб швидше продати товар, діти бігали по території, а дорослі старались схопити їх.
-Лія?-почувся голос ззаду, після якого вона обернулась.
-Сайно? -побачила вона свого друга.
-Що ти тут робиш? Ти ж можеш попастись.
Лія вже хотіла, щось відповісти, як Скара потягнув її на себе за лікоть, після чого сказав:
-Слухай сюди, що ти від неї хочеш? Ми просто прийшли перечекати дощ. Все? Задоволений? Тож виміри з моїх очей і не появляйся.
-Воу-воу, тихіше. Ти як такі розгони взяв. Взагалі-то я хотів дещо запропонувати.
-Що саме? -поцікавилась Лія, яку ще тримав Скара.
-Зіграти зі мною в карти.
-Які саме?
-Священний виклик сьомих.Які ж ще?
Дівчина тільки кивнула і попрямувала за хлопцем. Скара тільки закотив очі і пішов за ними. Вони зупинились біля невеликого столу в кафе, але за ним вже хтось сидів.
Сайно тільки це помітив, як його очі округлились.
-Ти? -невдоволено спитав він.
-Я. -холодно відповів незнайомець.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Фф з Скарою(Заморожено)
FanfictionДівчина втикає з лабораторії Дотторе й знаходиться в бігунах.На неї оголошено пошуки. Життя її у небезпеці. Щож її чекає далі.. Пейрінг:Скарамучча/ОЖП. Читайте мої інші історії: Red|White 1889(ОЖП/Сону) Моя волейбольна історія(ОЖП/Суна Рінтаро, ОЖП...
