Фф з Скарою(Заморожено)

частина 9

Ось я проснулась. Але не від сонячного проміння, а від струї води. Я сьогодні проспала, тож мій "любязний" сусід Скара вирішив мене освіжити.
І ось Я вже, як пів години бігаю за ним.
-Не поцілиш!Не поцілиш! -кепкував він з мене, як раптом він опинився в пірї.
Я залилась гучним сміхом, що здається було чути на весь регіон.
Він тільки полаявся і пішов до кімнати, щоб прибрати себе у порядок.
Коли він пішов, я помітила записку на столі.

"Мене не буде день чи два. Їжа в холодильнику і в тумбі.Постарайтеся нічого не наробити, за мою відсутність.
Нахіда"

Прочитавши, я пішла у кімнату. Сьогодні хотілося просто відпочити. Одягнувшись, я пішла на ґанок. Там я присіла на невелику лавку і пила чай. Раптом відчула присутність з боку. На лавку опустився Скара, який ще не повністю позбавився від пір'я. На це я лишень трохи посміялась.

-Що смішного? А? Я вже все прибрав.

-Я так не думаю.

-Що? Ей! Що ти роб.., -я потягнулась до його волосся, щоб прибрати останнє піря,провівши рукою по його волоссю. Було вологе, бо той недавно приймав душ. Коли Я до торкнулась, то чомусь він почервонів.Тоді Я подумала, що у нього температура.

-Ей? Все нормально? Чому червоний такий.

-Та зі мною в-все нормально!.. Мені пора! -сказав він і побіг прямо у домашніх тапочках до озера.

-Дивний..

Після цього Я пішла гуляти. Одним з улюблених мною мість була невелика галявина, що була не подалік хатини. Прибувши туди я прилягла на траву. Біля неї росла пшениця і я взяла один з її жгутиків.
Коли Я його крутила, коли  наді мною повстала тінь. Піднявши погляд я помітила Сайно.
-О! Привіт, Сайно.
-Привіт, Лія,-відповів він і приліг поруч-Що ти тут робиш?
-Вирішила прогулятись, заодно прилягти.А ти?
-Був у лісного біолога Тигнарі, повинний був дещо перевірити. Сьогодні вже не було завдань, тож також захотів погуляти.
-Ясно. Давай, вінки спробуєм сплести?
-Вінки? Я не дуже вмію..
-Не переживай, навчу.
-Ну, тоді добре.
Протягом пів години Я вчила Сайно плести і от у нього виходить. Я плела з конюшини і маків, а він пробував з ромашок.
-Я сплела! -сказала Я і по глянула у сторону друга. Він також сплів, але він трохи рвався. -Ось, це тобі! -Я поставила, вінок йому на голову.
-Ох, дякую. -сказав весело він і поцілував мою зовнішню частину долоні, після чого ми засміялись.
-Тобі доречі, дуже личить до очей, мак. -сказала Я.
-Справді? Я й не задумувався, які квіти будуть мені личити.
Так ми з ним просиділи до під вечірку. Потім Я пішла додому. Роззувшись, Я пішла на кухню, там нікого не було. Я пішла до кімнати Скари. Коли Я увійшла, Я побачила..