Фф з Скарою(Заморожено)

частина 4

Дівчинка була маленька за зростом. Її волосся було зібране в хвіст. Очі переливались зеленим.
Але Лія звісно ж зрозуміла, що довіряти не знайомцям це як брехати самому собі. То ж напруження нікуди не зникло. Вони пішли до виходу з міста, пройшовши ліс опинились біля хатинки. Біля неї росли квіти і невеликі кущини.
Постукавши в двері Нахіда відійшла. З середини хатки донеслись роздратований голос.
-Та хто вже приперся?! Аа.. Нахіда.. Стоп, а ти ще хто така? -скептично сказав хлопець.
Перед нею стояв юнак з темно синім волоссям. Його очі були блакитні. В ньому дівчина впізнала шостого передвісника.Вона опинилась в ступорі.
В лабораторії, вона лише інколи його бачила. Але факт те, що він минулий провісник, залишається фактом.
-А ти що тут робиш? -злісно спитала Лія у відповідь.
-Хаа, так ти той метелик? Слухи дойшли аж до Інадзуми про тебе. Тебе ж розшукують. А Я ще пам'ятаю, як ти тряслась від страху. Чому ж зараз так зубки показуєш?
-Скара, перестань.-строго сказала Нахіда, після чого той випрямився як струна.
-Лія, Я допоможу тебе сховати. По живеш у нас 4-5 місяці, поки пошуки не спиняться.
Від останньої пропозицію Скара вдавився водою, яку пив з стакану.
Нахіда підійшла до нього і вдарила по спині, що в того аж щелепа не відлеті.
-Кхе-кхе. Вона в нас? І де ж вона буде жити? Якщо у нас тільки 2 спальні. В яких на секунду живемо Я і ви Нахідо.
-На початку Лія по живе в вітальні на дивані, а потім вирішимо це питання. Проходи-проходи. Зараз щось приготуємо. -сказала та Лії. Вона повела її на кухню. На вигляд вона була маленькою, але затишною. Від цього дівчині робилось спокійніше, бо вона привикла до білих стін лабораторії.
Нахіда посадила її навпроти себе за стіл. Дівчата розмовляли, поки Скара чистив картоплю, щось шепчучи собі під ніс.
І ось перед носом Лії опинилась тарілка. Це були смажені гриби з кусочками яловичини і печена картопля.
-Скара. -строго сказала Нахіда
-Смачного.. -не хочучи відповів той і відвернувся.
Попробувавши на смак, Лія чуть не за усміхалась від смаку. Страва була справді смачною.
-Не злись на Скару. Він багато пережив, тож у нього таке ставлення до людей. -сказала Нахіда коли той вийшов на двір
-Я й не злюсь-відповіла Лія. Звісно якась неприязнь була до нього, але вона не ненавиділа його.

***

Вечір. Лія сказала, що піде прогулюється. Нахіда погодилась, але попросила бути обережніше. Перестрибуючи гілля дівчина опинилась біля не великого озера. Присівши вона відкинула пасмо волосся. Вона по глянула на зорі й задумалась. Як раптом почувся гуркіт ніг..