Фф з Скарою(Заморожено)

частина 13

-Я. -холодно відповів він.

-Що ти тут робиш? Аль-Хайтам. -спитала Лія його.

-Прибув з завдання і вирішив попити чай, а що? Є якісь претензії? -спитав він усіх нас і оглянув з ніг до голови. -А ти напевно минулий провісник? -вказав він на Скару, через що той напружився.

-Вірно, а ти Я бачу з академії. Що ж ми збирались зіграти в карти, не міг би ти зайняти інший стіл.

-Мм, не думаю, що виконаю твою вказівку. Проте у мене є пропозиція до вас трьох.

-Що ж і що ти хочеш? -спитав Сайно скептично глянувши на нього.

-Нехай юна леді зіграє зі мною, тоді я буду захищати її від Фатуї, а якщо програє то виконає три моїх бажань.

-Стоп, але я її можу захис..-не встиг Скара, щось сказати, як почув голос Лії.

-Я погоджуюсь, оскільки не наважена тобі програвати. -сказала вона і потиснула йому руку.
Лія не любила програвати і здаватися, тож і характер був вольовий і сильний. Після смерті батьків вона стала більш холоднокровною, хоч швидше була досить темпераментна.
Ще з малечку вона була кмітлива і відважна, така як матір. Тато був більш спокійніший і веселіший.Тобто нудно дівчині не жилося. Вони були її опорою і підтримкою, яка захищала її. Проте, зараз вона сама.. Чи ні? Чи вона ще буде щаслива, як колись? Її серце, ще повинно знайти людей, які будуть поряд. Вона впевнена.

Аль-Хайтан взяв колоду і почав її перемішувати.
Сайно назначили як суддю, а Скара був глядачем.
Гра почалась. Так їй попалась серед персонажів Барбара, Ітто і Ділюк,впринципі не погано, всі інші карти підтримки. Кидок дайсів.
Чотири гео елементу, два електро, два Піро, один анемо і останній неозначений(тобто дайс з будь яким елементом).
"Непогано.. Могло бути і гірше"-подумала дівчина і почула.

-Лія ти перша-мовив Сайно, що швидше розповів їй правила.

-Гаразд
Вона кинула карту і почалась гра. 1 раунд, 2 раунд і 3.Одна карта Лії, вона її ставить і крикнула.

-Ура! Перемога! -крикнула і підскочила зі стільця. -Я виграла, виграла! Юху! -від радості вона не побачила, як обійняла Скару, який остовпенів в цей момент. Одною рукою він прикрив обличчя, а другою погладив дівчину по плечу.

-А. Ага-тільки й сказав він.
Сайно тільки посміхнувся і повернувся до програвшого.

-Що ж, ти програв. Інколи твоя самовпевненість вбиває тебе самого. Не забувай про умови програвшого-сказав задоволений Сайно і повернувся до хлопця з дівчиною-Удачі вам, мені вже пора. Думаю, що скоро зустрінемось-сповістив він і підморгнув Скарі,поглядом показуючи на Лію, що зараз говорила з Хайтамом.
Сайно тільки губами тихо сказав йому:" Не прогав її, а то хтось інший забере".-сказав він молодшому і пішов підсвистуючи.
Минулий провісник тільки кивнув і поглянув на дівчину. Вона ще досі говорила з Хайтамом.
-"Чорт.. Як мене бісить цей хлопець, чому він так дивиться на неї? Стоп. Чого це Я завівся? Ще й Сайно загадками говорить. І чому вони ще досі говорять? Дратують. Пора додому, йду Лію заберу. "-подумки сказав Скара, який пішов до дівчини.

-Лія, пора додому. Нахіда чекає.

-А? Гаразд. -сказала та і вони пішли.
По дорозі вони мовчали, але ця тиша була для кожного добра. Її позбавляв лише цвіркун, що сидів у траві. Кожен роздумував, про щось своє. Їхню тишу перервав звук тріскаючої гілки під ногою хлопця. Після цього вони впали вниз..