Фф з Скарою(Заморожено)

частина 7

Вона зустрілась поглядом з Скарою..
Вони дивились, так протягом десяти секунд, як почули голос.
-Я вдо..ма- сказала Нахіда, що увійшла на кухню, побачивши цю картину.
-А, ой. Я йду на ринок. -отямившись сказала та і підморгнула їм.
Лія перша усвідомила ситуацію і почала вибиратись. Хлопець розгубившись, просто забрав руки. У наслідок цього дівчина впала.
-Ай!
-Так, тобі і треба. Не треба було до мене лізти, збоченка! -почав захищатися він.
-Хто би говорив. Сам мене зловив, а тепер Я й винна. -закотила очі та.
-Ну взагалі-то ,це були просто рефлекси рук. -відповів той. Після цього різко шикнув.
З його пальця ще досі, текла кров.
-Дивись, не помри-сказала, та і посміхнулась, вийшла з кухні.
Хлопець присів на диван і почав до торкатись рани.
-Інфекцію за несеш, йди палець промий.-сказала Лія, що появилась в дверях.
Хлопець був здивований, він думав, що вона просто пішла до себе до кімнати.
-Ауу, до кого говорю. -сказала та і поклацала пальцями перед хлопцем.
Той отямився і підійшов до раковини, промивати ранку. Після цього, Лія залатала її і пішла до себе. А Скара так і дивився їй услід..

Ранок.
Лія прокинулась з запізненням. Нахіда підійшла до її кімнати.
-Ауу, Лія. Можна зайти?
-Так, входь.
-Я чула про твій порив вітру з рук. Це означає тільки одне.
-Анемо елемент?
-Правильно думаєш. Але він в тебе тільки проявляється, ти зрозумієш сама, коли він повністю розкриється.
-Зрозуміло.
-Що ж Я йду в місто Сумеру. Сьогодні ти зі Скарою. -відповіла та і вийшла. Лія потягнулась. І одягла це:

Сьогодні вона вирішила по тренуватись. Але спершу, вона вирішила вибрати зброю. З цією проблемою, Нахіда сказала, щоб я зустрілась з її знайомим.
Вони повинні зустрітись не далеко міста. Накинувши капішон, та вийшла з хати. Прибувши, Лія побачила хлопця з попелястим волоссям і зеленими очима. Він стояв спершивсь на великий камінь. Раптом його погляд перетнувся на неї.
-Ти той знайомий Нахіди? -вирішила спитати вона.
-Так. Моє ім'я Аль-Хайтам.
"Аль-Хайтам? Це ж той про кого говорив Сайно. Хм.. Він виглядає добрим, але все ж таки доведеться бути на готові"-подумала вона.
-Я Лія. Нахіда повідомила, що ти повинний допомогти у виборі зброї.
-Так,йдемо у місто. Не переживай, Я попіклувався про твою безпеку.
І тоді до неї дійшло. Він знає. Все знає. Дівчина одразу дістала кунай і приклала до його шиї.
-Ти все знаєш? -холодно спитала та.
-Довелося дізнатись. Витягнути інформацію було важко. Я це зробив, щоб знати з ким Я йду. -спокійно відповів він. І перехватив ніж, притиснувши Лію до дерева.
-О, повір. Якщо через тебе, у мене будуть проблеми, то тобі не поздоровиться.-відповів той за міліметри до її лиця.
Вона відштовхнула його і взяла свій кунай.
-Ц. Йдемо вже. -сказала вона, подивившись на того.
Дійшли вони так до базару. Зайшовши в середину, перед дівчиною відкрився вигляд на лавки з товарами. Пройшовши до лавки зі зброєю, Хайтам почав говорити.
-І та-
Не встиг він сказати, як його перебили.
-Хайтам! -крикнув злісно чоловічий голос. -Де ти взяв мої ключі?!
-Оо, господи.. Кавех,слухай сюди. Наразі Я на завданні, тож давай розберемось потім. А?
-О. А це, що за мадам. Мене звуть Кавех. Що ви робите з цим.. занудою? -підібрав підходяще слово він.
-Знов ти за своє? -спитав Хайтам.
-Я тобі зараз зад надеру!
Поки ті спорили, то дівчину схопили за руку і потягли в темний кут.
-Тсс. -сказав невідомий позаду, що приклав руку до її вуст.
-Сайно?-спитала Лія побачивши його.
-Так.. Що ти тут робиш? І ще й з цим лопухом? -спитав той.
-Я шукаю зброю, до свого Анемо елемента. -чесно відповіла та-А ти?
-Доглядаю за порядком. Не подалік ходять воїни зі Сніжної. -пояснив свою поведінку він.
-Ясно..
-Що ви тут робите? -спитав злісно Хайтам, що опинився поруч і перекинув Лію собі на плече.

ДАЛІ БУДЕ!