Фф з Скарою(Заморожено)

частина 15

Прийшовши, вони пішли до вітальні. І почули голоси.
Нахіди і ще один.. чоловічий?
Зайшовши, вони побачили хлопця. Золотиста коса, наче пшеничний відтінок і карамельні очі. Біля нього літала маленька фея. І тоді Лія згадала, що бачила його перед тим, як Нахіда забрала її до себе. Хлопець побачивши її, встав і привітався.

-Добрий день. Так це тебе Нахіда до себе забрала? Я Ітер. -сказав він і простягнув руку.

-А я Паймон!

-Приємно познайомитися з вами-всміхнулась вона їм і потиснула руку.

-Нахідо, я йду відлучуся на кухню.

-Добре, Ліє.

Героїня пішла до кухні, щоб приготувати вечерю. Вибір впав на овочеве рагу.
Дівчина нарізала овочі і почула кроки. Повернувшись вона побачила.. Скару?

-Привіт.. -вирішила першою подати голос вона і подивилась на нього. Його лице було серйозне, як ніколи. Спершись на двері, його волосся спадало йому в очі, які були направлені на Лію.

-Ага. Ліє, в мене є розмова. Послухай уважно і не перебивай.

-Аа.. Добре.

-Щодо твого навчання з анемо елементом, то ти майже все виповнила і володітимеш елементом. Також Я вдячний за твою турботу в останній час, проте думаю Нахіда розповіла тобі моє минуле. І вона думаю згадала про мою проблему з довірою, тож Я хотів про це поговорити. Надто багато людей, почали втиратися до мене в довіру. Тож Я вирішив довіряти тільки Нахіді.Щодо мене і тебе... У нас будуть ділові стосунки як знайома з знайомим, не більше не менше. Можливо потім, ця проблема з моєї голови усунеться і ми станемо справжніми друзями.

-А. -голос дівчини охрип і вона відчула як сльози виступають-Добре. Окей. Нехай буде по твоєму. -сказала та і швидко вийшла з кухні.

Від лиця Скари:

"Господи.Що Я творю? Чому від моїх почуттів страждають інші? Я ж просто хотів позбавитись почуттів, які відчуваю до Лії, щоб потім не розчарувати її в собі. Тоді чому так важко на душі? Я ще ніколи такого не відчував.. "-роздумував хлопець, який сидів за столом, після того як Лія пішла. Чи був він злий на неї? Ні. Чи був розчарований в собі? Так. Його ламала совість, за те, що він сказав Лії. Він просто хотів зберегти і врятувати її від себе. Що ж пішло не так?

Кінець думків Скари

Наразі Лія лежала і тихо плакала в подушку. Друг називається, а вона довірила йому всю себе. Він був один з перших кому вона довірилась і кому вона хотіла продовжувати вірити.

"Не хочеш спілкуватись? Не буду. Боже.. Чому? Чому все так обернулось? Може й йому дійсно важко? А якщо йому зараз ще гірше ніж мені? Хаа, лягаю спати, А то не висплюсь. "-думала Лія і одразу несвідомо непокоїлась за нього. Лія вирішила відкласти це на завтра, а зараз лягти спати.

На небі вже миготів місяць, а зорі були навколо нього. Його світло освітлювало і кімнату Лії, і кімнату Скари. Вони сиділи притулившись спинами до стіни і думали як виправити ситуацію. Як будуть вони спілкуватись. Що робитимуть побачивши одне одного..