Новий кінець

3.

"Справжнє щастя - знайти того, хто шукав тебе."

Сказати, що я була в шоці, не сказати нічого. Я була готова зустріти кого завгодно, але не цього чоловіка. Звісно це просто співпадіння і не знаю чого мене це настільки шокувало.

- Привіт, прекрасно сьогодні виглядаєш. Хотів тебе познайомити зі своїм зведеним братом, він приїхав ненадовго з Лондону і я вирішив, що це ідеальна можливість вас познайомити - сказав Люк, а мене не було слів щось сказати. Треба було брати себе негайно в руки.

- Привіт Люк, дякую - віповіла я з посмішкою і зрозуміла, що весь цей час брат Люка дивився на мене, - Я Ейла - вирішила протягнути руку чоловікові і вже уявляла,як ніяково я виглядала.

Чоловік нічого не відповідав при цьому дивившись на мене і, час поки він мовчав, здався мені вічністтю. Люк теж це помітив і кашлянув привертаючи увагу брата.

- Деміан - чоловік не пожав мою руку і його голос прозвучав максимально холодно і відсторонено, взагалі не схожий на той, що питав в мене про сироп в кав'ярні. Тепер прийти сюди здавалось мені поганою ідєю.

- Що ж може сядем біля берегу, в мене є пиво? - Люк показав на пакет, який тримав в руках, а Деміан просто хмикнув на пропозицію брата. Він дивно себе поводив. Я лиш кивнула і ми почали шукати вільне місце біля берегу.

Сівши просто на пісок біля Люка, я змогла трохи розслабити тіло, я дуже нервувала через цього дивного чоловіка. Я сиділа по ліву руку Люка, а Деміан сів по праву, тому, якщо він продовжить так холодно себе вести, зможу хочаб робити вигляд, що його не існує. Люк передав мені пиво, але я відмовилась, не дуже люблю цей напій.

- Як пройшов твій сьогоднішній день, Ейло?- запитав в мене Люк.

- Як завжди, була сьогодні на лекцїї з теоретичної механіки, а потім треба було вирішити декілька справ - малюнок цього холодного чоловіка точно був одною зі справ, - ти сьогодні мав якісь заняття? - запитала я Люка, а Деміан тяжко зітхнув,наче знаходитись тут було для нього випробуванням. Я вирішила не звертати на це увагу і слухала Люка.

- Сьогодні в мене був вільний день, приїхали наші з Деміаном батьки з Лондону і ми провели день разом - посміхнуся Люк, було видно, що в нього хорошої стосунки, як з родиною, так і з братом.

- Це дуже круто - сказала я і помітила, що Деміан дивиться на мене безперервно, хоч би відводив погляд іноді.