Новий кінець

26.

"Довго білі таємничі крила, обвивають маревом видінь"

Пройшов тиждень від усіх цих не самих приємних подій. Життя продовжувалась, і я по трохи відходила від ситуації з Люком і Лілі, яку до речі арештували. Її вчинок до сих пір не виходив з моєї голови і я до кінця, не могла зрозуміти її поведінку. Так, вона була закохана у Деміана, але через це вона, дійсно була готова вбити людину?

Якщо брати під увагу інші аспекти життя, то я продовжувала ходити на лекції в університеті і працювати в книгарні. Власники книгарні, дізнавшись про Лілі, були в явному шоці, але почали шукати нового працівника. Я ж в свою чергу, проводила співбесіди, з бажаючими працювати, хоч їх було і не багато.

Сьогодні, я вже була на одній лекції в університеті і бігла відкривати книгарню. Дякувати, що мені дозволили відкрити книгарню сьогодні на дві години пізніше, і я встигала дійти з університету до книгарні. Наблизившись до дверей, я дістала ключі і швидко відкрила замок. Зайшовши всередину, я ввімкнула світло і з полегшенням зітхнула. Простір, наповнений книжковими полицями, завжди дарував мені спокій та затишок. Я почала рутинно готувати книгарню до робочого дня: увімкнула кавоварку, провітрила приміщення та розставила нові надходження на полиці.

Раптом я почула, як двері відчинилися, і до книгарні зайшов Вілл. Я дуже здивувалась побачивши його, але посміхнулась.

- Вілл! Привіт, - посміхнувшись я підійшла до чоловіка і обійняла його.

- Я нещодавно розмовляв з Нерезою і вона розповіла, як якась психопатка тримала тебе в заручниках. З тобою все нормально? - хвильовано запитав Вілл, а я засміялась від того, як Нереза здраматизувала. Лілі, беззаперечно, була психопаткою, але я рада, що нічого страшного не сталось.

- Все обійшлось, на щастя. Дякую, що запитав, - відповіла я, усміхнувшись.

- Я радий, що все гаразд. Це жахливо, коли чуєш про такі речі, і не можеш бути поруч, щоб допомогти.

- Ти вже допомагаєш, - запевнила я його. - Просто тим, що піклуєшся і запитуєш, як я.

В цей момент, двері книгарні відкрились, і я побачила Деміана. Ми домовлялись, що він зайде сьогодні до мене, але я не думала, що він прийде одразу після відкриття. Після ситуації, Деміан хоче бути постійно поруч, за що я вдячна, але йому не варто так за мене хвилюватись. Побачивши нерозуміння на обличчі чоловіка, він перевів погляд з Вілла на мене і подивився запитливо. Вирішивши, врятувати напругу, я сказала: