Новий кінець

16.

"У сяйві очей я спостерігала вагання, своїм мовчанням ви нищили храми"

Пройшло декілька днів від нашого моменту з Деміаном, і за цей час від нього жодного повідомлення і натяку на те, що йому не все одно. Це мене ображало, я думала ми двоє прийшли до якогось перемирʼя між нами і, можливо, навіть до чогось більшого. Мені не варто було бути з ним такою наївною і мене дратувала його поведінка. Зате була єдина хороша новина, я говорила з Лілі і вона дала мені два вихідних, а це означало, що я їду в Лондон! Лондон - прекрасна можливість, щоб розслабитись і забути про своє життя тут, хоч і на декілька днів. Я збирала невеликий рюкзак із самими необхідними речами і була в передчутті поїздки. Наш виліт був завтра рано вранці, а це означало, що сьогодні я навряд чи посплю нормально.

Як виявилось ми летимо не самі, з нами буде, ще знайомі Тіма, але, я думаю, це не погана можливість познайомитись з кимось новим. Ми з Нерезою вже розпланували ці чотири дні, які проведемо в Лондоні і була рада, що нарешті проведу час зі своєю найкращою подругою. Неочікувано, я почула дзвінок на телефоні, під час, коли збирала свою косметичку в дорогу. Це була Нереза.

- Ейло, в мене є новина,- якось не дуже весело сказала подруга.

- Не лякай, яка саме?- оберено запитала я і злякалась, що наша поїздка в Лондон може відмінитись.

- Пам'ятаєш, я казала, що з Тімом будуть його знайомі, які з Лондону? - запитала подруга, а я пробурчала щось схоже на "так", в цей час запихуючи косметичку у рюкзак,- Так от, я дізналась, що партнер Тіма з яким він вже давно працює - Деміан, - дуже швидко сказала Нереза.

- Що!?- ледь вимовила. Я була настільки в шоці, що ледь могла щось сказати. Наскільки я знала, Тім працював в якомусь видавництві, а це означало. що Деміан теж. І чого це він їде з нами? Мені треба було заспокоїтись, бо це Тім мене запросив поїхати з ними і, можливо, суть поїздки заключалась в його роботі.

- Не думаю, що це дуже погано...ми зможемо гуляти окремо від них, в них сто відсотків свої якісь плани, - я чула по голосу Нерези, що вона старається мене втішити.

- Я думаю, що впораюсь, просто буду робити вигляд, що його не існує,- тон мого голосу став спокійнішим і я старалась дивитись на ситуацію з іншого боку. Мені не обов'язково бачитись з Деміаном і якщо зараз він був байдужий до мене, після усіх гарних слів, що сказав, то він, тим паче, не буде зацікавлений в мені у Лондоні.