Новий кінець

23

Не знаю, що від мене очікувала Лілі, але робити поспішних висновків я не стану.

- І, що ж ви робили? - вигнула я одну брів і старалась скрити напруження в тілі.

- Давай я тобі краще покажу,- сказала Лілі і полізла в карман своїх джинсів. Діставши телефон, пару секунд вона щось шукала і в кінці протягнула мені свій телефон. Коли на екрані я побачила відео, моє обличчя нахмурилось. На цьому відео хтось знімав вечірку в якійсь квартирі. Спочатку я не розуміла до чого тут Деміан, як не побачила його, виходячого з іншої кімнати з Лілі. Він йшов біля неї, а вона трималась за його руку. Потім вони сіли на невеликий диван і на цьому відео обірвалось.

- І що ж такого в цьому відео? - спокійно запитала я, але тривога все одно здавила мій шлунок. Деміан не казав, що вчора був з Лілі на вечірці, а це означало, що він хотів приховати це він мене.

- Ти що тупа? Не розумієш, що ми там з ним робили? - голос Лілі ставав ще більш роздратований, але вона все одно не дочекається від мене емоційності.

- Те, що ви виходите разом з кімнати, ще ні про що не говорить,- відмахнулась від провокувань я.

- Ми займались сексом. Це кажу тобі я,- посміхнулась Лілі і щось від цієї фрази обірвалось в мені. Я старалась не вірити. Лиш посміхнувшись до Лілі, я взяла свою сумку і поспішила на вихід з книгарні. Мій робочий день майже закінчився і я не мала наміру знаходитись там зараз.

- Вже йдеш? Сподіваюсь не плакати? - єхидно запитала напарниця. Я обернулась до неї, посміхаючись так само єхидно.

- Плакати? Хіба що від сміху, - відповіла я, не збираючись поступатися її токсичності. - Хочеш приєднатися? Може, і ти розслабишся трохи, як бачу вчорашня ніч, не сильно тебе розслабила.

Лілі злегка підняла брови, явно здивована моєю відповіддю. Можливо, вона очікувала іншої реакції. Я продовжувала тримати посмішку на обличчі, показуючи, що її слова мене не зачепили, хоча в глибині душі, я знала, що це не так. Я не могла повірити, що Деміан міг зрадити мені. Вчора ввечері його й правда не було вдома, але за його словами йому терміново треба було заїхати у видавництво. Це виявилось брехнею, бо на відео його чітко було видно разом з Лілі. Єдине в, що я не вірила - це його зрада.

Вийшовши з книгарні, я не знала куди йду. Ноги вели мене в незрозумілому напрямку, але до дому вертатись зараз, я теж не збиралась. На вулиці почався невеличкий дощ, і зараз це те, що потрібно. Краплі води освіжали моє обличчя, змішуючись зі сльозами, які я не могла стримати.