Я і моє випадкове кохання

11

Після того щасливого дня минуло 4 місяці. Підготовка до весілля повним ходом, я заморачуюсь над кожною деталлю. Але зараз ми летимо до Англії на 2 тижні, ми вирішили трішки поподорожувати заїдимо до всіх друзів, а потім назад додому.
Також ми їдемо роздавати запрошення на весілля, хотілося б  щоб ми в двох до всіх всіх всіх з'їздити і віддали в руки, але це ми в Англії і в Іспанії в двох, до всіх інших я буду їхать сама.
Вже на наступний день в 14:20 ми були в Лондоні і нас забрали Зінченки нада перша станція Лондон тут ми побачимось ще з Мудриком. А для початку їдем до Євочки і Леїчки за за ними дуже скучила.
В дім зайшли Зінчинки і гукають Єву...

- Євуся, доця іди сюди.
Євочка прибігає і баче нас, оці її голубі захоплені очі покорили моє серденько.
- Пиліттт
- Привіт зайченя
- Привіт Євочка
Ми обняли її
Влада- Зіна ну глянь на них, їм потрібна дитина.
- Влада я погоджуюся, яка милота.
Вова - моя пані сказала дитинка після весілля.
- Ну да, тільки після ВЕСІЛЛЯ
- Добре, добре, ми тебе почули.
Влада - ну я повністю погоджуюсь після весілля, дитинка законно народжена в браке, і запланована.
- Ну от, я йому те саме кажу.
Зіна - добре ідемо обідать, і до Леї.
- Ідем, ідем.

А ввечері ми зустрілись з Мішой в ресторані, і там вже дали запрошення Зінченкам і Міші.
- Друзі хочемо вас пригласити на наше весілля.
- Вам запрошення, і тобі Міша також якщо в тебе є дівчина запрошуємо і її.
Влада/ Зіна - дякуємо за запрошення обов'язково будемо.
Міша - так я тоже буду.
- Також хотілаб уточнить що весілля без діток, я буду рада завжди але на нашому святі хочемо щоб всі відпочили.
Влада - та ми не збирались брать дівчат)