— Джеймсе, ти впевнений, що нам слід пертися до Гоґсмід під час комендантської години? Ми можемо купити костюми й завтра, — промовила Емма, позіхаючи та ледь не спіткнувшись, ідучи під мантією-невидимкою разом із братом.
— Не будь занудою, завтра всі костюми розберуть, і ти будеш мені нити, що тобі нема в чому йти на свято. Я, як хороший брат, підготував би тобі костюм, а ти б безмежно мені дякувала й влаштувала б побачення з Лілі. Але я просто хочу провести час із тобою. Тому мій план значно легший, і тому ми зараз ідемо в Гоґсмід.
— Ого, ти відмазку на ходу вигадав?
— Авжеж, круто вийшло, правда ж? — Джеймс посміхнувся в усі тридцять два зуби, прямуючи до виходу через один із потайних ходів Гоґвортсу.
— Тобі не складно запам'ятовувати всі ці потаємні ходи?
— Знаєш, я й сам про це думав. Ніколи не знаєш, хто ще цей хід знайде й може тут проходити. Тим більше, всіх ходів я не знаю. Якби можна було занести кожен із ходів на шматок паперу… — зітхнув Джеймс, піднімаючи люк, що вів на вулицю, та подавши сестрі руку.
— Знаєш, звучить як чудова ідея, — відповіла Емма.— Знати всі ходи Гоґвортсу… а можливо, ще й місцезнаходження людей у Гоґвортсі, може, навіть у Гоґсміді… звучить як просто прекрасна ідея!
— О, дякую, ти мені лестиш, люба сестро. Перший раз чую, щоб ти назвала мою ідею класною.
— Тоді в тебе погана пам'ять, — вона подивилася на нього й видала тихий смішок від виразу його обличчя, коли він вступив у калюжу, і його чобіт був повністю брудний.
— Та ну блін! Нові чоботи! Мерліне, та за що?! — заскиглив Поттер, піднявши ногу та подивившись на свій чобіт, який до того був натертий до блиску.
— Дурник, я ж казала тобі після дощів не ходити на вулицю в до блиску натертих, чистюсіньких чоботах. От не слухаєш маму, мене, тепер тримай, — саркастично промовила Емма, застосувавши *Люмос* та проводячи їм шлях уже зі світлом, щоб він ще й другого чобота не замастив.
— Хто б говорив, сама ще те порося.
— Цей факт ми впустимо…
— От тобі й Гоґсмід. Тепер тільки обрати магазин. Знаєш, я думав вдягнутися Адамсами, типу брат і сестра, Венздей та Пакслі. Класно, ага ж?
— Так, звичайно, але мені для цього й закупатися не потрібно. Чорний одяг маю, а все інше — вже справа магії, розумієш?
ВИ ЧИТАЄТЕ
Another Potter
Fanfiction- Ще одна Поттер?! Це знущання?! Я цього не витримаю! Якщо ти будеш такою ж набридливою як твій брат я повішуся! - Промовила зла Лілі. - Повір я не така як він. - Промовила дівчина дивлячись на сумного брата - Джеймсе... Зате в тебе є я! - Сказав...
