Микола: так, сонечко, ти щось хотіла? Я трішки зайнятий.
Злата: я за тобою скучила, коли ти приїдеш додому?
Микола: принцеса, я спробую приїхати сьогодні на вечерю.
Злата: добре, тоді ми з Сольою приготуємо вечерю.
Микола: домовились.
Завершивши розмову Злата подивилась на Солю.
Соломія: що?
Злата: а ти вмієш готувати рибу та овочі гриль?
Соломія: вмію, а що?
Злата: тато їх дуже любить, давай приготуємо.
Соломія: добре, але при одній умові.
Злата: якій?
Соломія: поки готуватимемо, будемо говорити іспанською.
Злата: добре.
Після чого дівчинка з вогником в очах побігла на кухню, Соломія ж посміхнулась та пішла за Златою.
Соломія: Bueno, Zlatka, ¿nos ponemos a cocinar? (Ну, що Златко, починаємо готувати?)
Злата: ¿Así que por dónde empezamos? (Так, з чого почнемо?)
Соломія: Saco el pescado y las verduras de la nevera, mientras enciendo el horno. (Діставай з холодильника рибку та овочі, а я поки увімкну духову шафу)
Діставши все, що потрібно вони почали готувати, через півтори години двері відчинилися і на звук побігла Злата, а за нею пішла Соломія.
Злата: ТАТО, нарешті ти приїхав.
Микола: привіт, моє золотко. Як в тебе справи?
Злата: все прекрасно, а ми з Сольою поки готували вечерю вчили іспанську.
Микола: ого, нічого собі? Тоді пішли куштувати, те, що ви приготували.
Зайшовши в їдальню Микола побачив накритий стіл.
Микола: ого, нічого собі.
Сівши за стіл вони почали вечеряти, після того, як Злата спала Соломія стояла на балконі та дивилась на зорі, про те тут її самоту порушив Микола.
Микола: ми можемо поговорити?
Соломія: про що?
Проте хлопець нічого не відповів, а притис до себе дівчину та поцілував, Соломія впала в шок, проте не відповісти вона не могла, оскільки після ситуації вночі, коли вона обробляла йому рани, зрозуміло, що він їй не байдужий.
Соломія: що...що це було?
ВИ ЧИТАЄТЕ
Злочинний синдикат
FanfictionВін Бос мафії, який втратив дружину. Вона викладач, яка зовсім скоро стане не просто викладачем.
