Останнє сонце догорає в небі,
Золотий промінь, слабкий та вже холодний.
Він гріє світ, що впав у сірий вечір,
Але тепла в його проміннях вже немає.
Тьмяніє світло, як надія згасла,
І серце б'ється, але нема тепла.
Безмежний простір темрявою вкритий,
І відчай тихо входить у серця.
Ще мить - і день покине обрій світу,
Залишивши лиш спогадів печаль.
І ті останні, слабкі промені, що світять,
Нагадують про щастя, що було, але зникло вдаль.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Химера
FantasiОдного дня, коли Бог Одера заснув, земля потонула у вічному морі війн, а все живе почала знищувати хвороба окам'яніння. Звіролюди, що борються за право на виживання захищаючи стіну під назвою "третій фронт". Земля котра кричить про допомогу, а єди...
